Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Герої козацького руху

С.В.Цапенко -

Герой козацького руху

Отаман Американських козаків, генерал-лейтенант козацтва Сергій Володимирович Цапенко удостоєний найвищої нагороди Всеукраїнської акції "Лідер народної довіри" - звання "ГЕРОЙ КОЗАЦЬКОГО РУХУ"!


Підписана стаття є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

 




Пошук



Друзі і музеї

Універсальна газета

CanadaUA-news

http://nato-uainform.do.am/

Журнал "Музеї України"

Лідер народної довіри

Стародубська республіка 

http://heute.do.am/  

Музей В.Тригуба

Секунда - газета

http://mazepa.do.am/ 

http://lyman.do.am/index/0-1

Музей К.Стеценка

Музей Садиба Попова

Село Осикове

Ігровий журнал

Музей І.Козловського 

Канівський музей

Музей Г.Кочура

Музеї Переяслава

Музей Г.Сєдова

Музей І.Труша

Березова Рудка

http://ivanchenko.do.am/

Антикварна біржа

http://frk.do.am/ 

http://mpssng.do.am/

http://isv.at.ua/

http://pravda-sng.moy.su/

http://donechyna.at.ua/

http://rukas.at.ua/

http://snayper.do.am/

http://lutckzam.do.am/

http://kazahd.do.am/

http://novpetr.do.am/

http://bulat-museum.do.am/

http://kurilex.at.ua/

http://getmanps.at.ua/

http://nasamomdele.do.am/

http://sledopit.do.am/   

http://novpetr.do.am/




ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і




Сторінки: 1 2 3 4 5 6

Таємниця козацьких регалій 4

ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКИХ РЕГАЛІЙ-4

Заява журналу «Нова Січ»

про викрадення російськими дипломатами реліквій Запорізького козацтва

Днями відбулося безпрецендентне і абсурдне дійство.

Спецгрупа з колишніх чи нинішніх бойовиків ГРУ Росії, здійснила зухвалий напад на музей Кубанського козацького війська в Ховеллі, штат Нью-Джерсі, США.

Брутально зламавши двері і печатки, грабіжники проникли в приміщення музею і винесли зазделегідь приготовані для них пакунки з так званими козацькими регаліями, серед яких речі, зброя, документи часів Нової Січі.

Вже знаємо, що поцуплені грамоти про передачу Кубані Запорозьким козакам, булави, прапори, значки, зброя запорожців...

Як повідомили газети Кубані, вкрадене знаходиться в консульстві Росії в США. Подробиці на сайті «Нова Січ». www.novasich.org.ua

Ходять чутки, що нинішнє керівництво Краснодарського краю виділило на цю спецоперацію 5 млн. дол.

Нагадуємо, що 7.10.2006 року були збори козаків, зафіксовані поліцією, був позов до суду про визнання нелігітимними всіх рішень так званного отамана Кубанців Певнева, який нелігітимний з 2000 року.

Можна говорити про зухвалу крадіжку офіційними представниками нинішньої російської влади власності організацій і приватних осіб США з території США!

А це можна розцінювати тільки так!

Вимагаємо від офіційних осіб США блокувати всю дипломатичну пошту Посольства Росії в США, яка перевищує розмір звичайного конверту!

Просимо провести всебічне розслідування цього інценденту і дати йому належну правову оцінку.

Якби Посольство США провело подібну операцію на території Росії, як би це назвала російська преса?

Ми що, повинні думати про проблеми суверинітету США?

Вимагаємо повернути всі регалії козаків у музей міста Ховелл!

Козацький журнал «НОВА СІЧ»

Пограбування віку! Спецназ ГРУ РФ викрав в США козацькі реліквії на 100 млн. доларів!

Поінформована козацька спільнота України, Росії та США у шоці! Закінчилася кількамісячна інтрига з передачею козацьких регалій, що зберігалися у музеї Кубанського козацтва за кордоном у Ховеллі, штат Нью-Джерсі, США. Днями, до приміщення музею, опечатаного поліцією за рішенням суду (нинішній отаман ККВ США Певнев нелігітимний з 2000 року), круто підрулили три розкішні автомобіля з дипломатичними номерами Посольства РФ в США. Бадьорі спортивні хлопці за кілька секунд проникли всередину музею, взяли приготовані для них пакунки з регаліями, акуратно склали їх у спеціальний броньовичок, і зникли у невідомому напрямі. Тільки згодом, опозиційна до нинішньої верхівки ККВ США, група козаків помітила злом, викликала поліцію, яка так нікого всередину і не пустила. Злочин списали на місцевих наркоманів.

Буквально зразу російські інформагенції з Кубані прозвітували про повернення регалій в Росію, акцентувавши, що основна їх частина перебуває в генконсульстві Росії в Нью-Йорку. Ходять вперті чутки, що нинішнє керівництво ККВ США продало музейні експонати за 5 млн. дол.

Як стверджують поінформовані джерела – продешевили. Тільки за одну грамоту цариці Катерини (оригінал), про передачу запорожцям Кубані на віки вічні, один неназваний колекціонер з України був готовий викласти 50 млн.! Тільки за грамоту! Експерти оцінюють викрадені експонати у суму більше 100 млн. доларів!

Серед експонатів була і оригінальна печатка Війська Запорозького, унікальні книги, документи, ікони, зброя...

Росія здійснила такий нахабний акт на території США! Проігнорувавши рішення судів США, заяв в поліцію, позицію кубанської козацької спільноти. Викрадено майно організацій і приватних осіб, громадян США, з їх території! За штатівськими законами це вже не теракт, це війна!

Куди дивилися доблесні ФБР і ЦРУ?

І що завтра утне Росія скажімо в Україні? Чи Грузії? ОБОРЗЕЛІ!!!

Історія з регаліями дуже давня і романтична. Після розгрому Січі запорожці вивезли на Кубань все цінне. Тільки з Межигірського монастиря вивезли 28 возів скарбів! А з Січі, а з трьох інших козацьких монастирів?

Частина того скарбу зберігалася в Краснодарі, в Соборі О.Невського. У 1918 році, під час навали більшовиків, які все безжально грабували, палили, знищували, останній отаман, розуміючи, що це кінець, створив таємну спецгрупу з особливо довірених козаків, які вивезли частину регалій в Сербію.До речі, мало хто знає, що тоді кубанці офіційно приєдналися до УНР! З 1948 року, переживши чимало пригод, регалії прибули в США. Де в Ховеллі козаки купили будинок і створили музей.

Були виставлені чіткі умови передачі регалій. Перейменування Краснодару і всіх населених пунктів, які носять імена червоних вождів, відбудова Собору, декомунізація краю. Нічого не виконано. Крім відбудови Собору.

З весни 2006 року журнали „Нова Січ” і „Музеї України” за допомоги отамана Американських козаків Сергія Цапенка, розпочали кампанію з вивчення регалій. Ми пропонували передати Росії тільки Кубанську частину – саме кубанські прапори, документи, мундир царя... Документи, книги, збороя Запорізького періоду ми хотіли переправити до України. Як не дивно, американські кубанці не заперечували! Вперся тільки Певнев, якого не переобирали з 2000 року – відмазувався від проведення з*їзду.

Краснодарському губернатору  напередодні виборів потрібен був ефектний жест – повернення козачих регалій. Заважали тільки українці. До речі, здається нинішній кубанський губернатор підписав собі політичний вирок. Судячи з усього його чекає дуже сумнівне політичне майбутнє – причетний до найгучнішого пограбування віку! Чи може у них, у путінській Росії, так і треба?

Що робила наша доблесна влада, на чолі з лідером всіх трипільців? Чухалася. Вони працюють так, як створюють коаліції! Не треба було так довго говорити! Радитися! Що не можна було залучити залишки Служби зовнішньої розвідки, чи що там у нас ще залишилося, дати більше чи просто викрасти регалії, як це блискуче і зробили росяни?

Нагадаю, ми провели три резонансні прес-конференції по регаліям. Народний депутат Ольга Боднар написала купу листів і запитів на всі поверхи влади. Ніхто навіть не спромігся послати до Штатів делегацію з одного-двох науковців для розвідки!

Чому наші маленькі журнали без грошей, адмінможливостей, спираючись тільки на скромний сайт Нова Січ і ентузіазм Сергія Цапенка в США, змогли підняти бучу, організували перевибори отамана ККВ США, рішення козаків, домовилися з рядовими козаками Кубані про невтручання, а наші доблесні чиновники займалися чим, до речі?

Давно пора створити повноцінний Комітет повернення культурних цінностей...

Пройшло чимало часу, наша влада, як і американці мовчать!

На жаль, ми так точно і не знаємо, що вкрали. Тепер ми, власними куцими силами, виходимо на Кубань, дізнаємося, що там є, де воно лежить. І вже почали отримувати натяки, що дещо можна і купити... Ситуація ганебна. Як для США, так і для Росії. Про Україну часів Ющенка давайте не будемо...

Знаємо, що американські козаки вже зробили заяву до Інтерполу. Ймовірно, скоро будуть судові рішення. Відомо, що у музеї Ховелла щось залишилося. Саме Запорізького періоду, але у дуже поганому стані. Потрібна термінова реставрація.

Чесно кажучи, я вже закінчив книгу про всі ті події. Буквально на ходу пишу продовження. Прямо з сайту. Це новий літературний жанр такий вийшов...

Офіційних плакальщиків за тяжкою українською долею прошу ще не плакати! Ми ще боремося. І чорт забирай, колись все-одно переможемо!

Ці рядки пишу у день Святої Покрови. З святом! І будьмо!

Віктор Тригуб, редактор журналів „Нова Січ”, „Музеї України”, полковник козацтва, член НСЖУ, Почесний працівник туризму України

На момент написання цього матеріалу Сергій Цапенко і я не спали чотири ночі. Вірніше, спали уривками. Вже болять пальці. Очі. Доводиться постійно з кимось про щось говорити. Сьогодні 14 жовтня. Покрова. Десь на Хрещатику збирається марш УПА. Їх хочуть бити вітренківці. МВС все забороняє. Петро Цимбалюк, щось поправивши  на сайті поїхав робити історію. Я чекаю дзвінка з Краснодару від опозиції Громову і керівництву краю. Кажуть, що на різних форумах масово передруковують наші матеріали. Є купа коментарів. Ще треба писати звернення до Кубанських газет... Але, в цьому щось  є!

 

ЧОМУ МОВЧИТЬ МЗС УКРАЇНИ?

Пограбування віку російським спецназом американського музею обростає новими подробицями. Після серії публікацій в ЗМІ України і Росії, російське консульство у Нью-Йорку, різко призупинило процес відправки реліквій у Росію. Кудись зникла і славна спецгрупа таємничого ГРУ. Експерти підозрюють, що ці хлопці колишні офіцери спецназу, які за гроші виконують разові доручення на американській території. Цікаво, що як правило, вони мають громадянство і РФ і США. Більше того, пенсіонери і пенсію отримують і в США і в РФ! Кажуть, є такі цінні кадри і в Україні... Але це версії.

Достовірно відомо тільки одне – ВСІ регалії козацтва, викрадені в музеї Кубанського козацького війська в Ховеллі, знаходяться в консульстві Росії!

Ще не пізно тихо повернути їх назад, у музей.

Звертаємося до українських журналістів тут і діаспорі – давайте більше публікацій про цю безпрецендентну справу! Тільки шум у пресі і громадський осуд можуть зупинити крадіїв!

Як нам стало відомо, про цю історію вже знають у Держдепартаменті США, думають, що з цим всім робити.

Оперативно спрацювали орли Тарасюка – взяли в суді копію рішення суду США про Ховельську справу, проінформували МЗС. Приємно, що наші хоч відслідковують ситуацію.

Але чому і досі немає ніякої офіційної реакції МЗС УКРАЇНИ???

У нас складається враження, що маленький сайт Нова Січ, повинен працювати за всіх. І слідкувати за крадіжками в США, і воювати з Краснодарською владою, ще й заяви за МЗС робити?

ЧАС РОБИТИ ЗАЯВУ!

Журнал „Нова Січ”

За вихідні ми провели кілька розмов з представниками Секретаріату Президента. Сидять на нашому сайті, і не знають, що робити. Порадили «накрутити» МЗС - хай щось роблять по дипломатичним каналам. Я поспілкувався з дослідницею козацтва Людмилою Маленко із Запоріжжя. Подумали, як жити далі. Мав розмову з заступником директора Національного заповідника «Хортиця» Максимом Остапенком. Він повідомив, що з групою людей їде у США, до регалій. Хто їх туди, цікаво, пустить. Відбулися консультації з народним депутатом Ольгою Боднар - радилися, як діяти. Вирішили трохи зачекати з заявами. А життя продовжується. Комусь почав дуже заважати Музей гетьманства у Києві, який очолює його творець, берегиня козацької історії Галина Ярова. Зреагували...

Наїзд на Музей гетьманства

Відома  газета „Дзеркало тижня”, що щедро фінансується через систему американських благодійних організацій, а керується відомим у журналістських колах, сімейством Мостових (до речі, чоловік заступниці редактора – нинішній Міністр оборони України), виступила з великою статтею „Музей гетьманства: хто в домі господар?”.

На жаль, нічим іншим як бізнесовим замовленням і ганебним виступом проти українства, таку статтю не назвеш.

Автор В.Нестеров, нічого особливо і не приховує. Йому подобається охайний історичний будиночок в центрі, і чимала, як на нинішні часи, територія навколо.

Які претензії – двері зачинені, але на дзвінок одразу вийшла співробітниця. Говорить, що дві співробітниці відпросилися. Ну і що? Всі ми десь працюємо і працювали, і розуміємо цю ситуацію. Особисто для автора, пояснимо, що у будень, основний наплив відвідувачів до музеїв починається в обідню і вечірню пору. Тому співробітникам музеїв доводиться працювати ще довго після закриття – гості, презентації, творчі вечори, спілкування з журналістами, які теж, в основному, приходять після закінчення трудового дня.

Автор критикує музей за те, що в приміщеннях крім експозицій облаштовано і робочі місця співробітників. А де їм ще бути на таких малих площах? Крім наукової та іншої щоденної роботи, співробітники здійснюють і нагляд за порядком, допомагають відвідувачам...

Не сподобалися автору з російським прізвищем,  прізвища і портрети українських гетьманів. Мазепи, Скоропадського, чомусь Петлюри... і все! Є портрети і інших гетьманів, виготовлені в єдиному стилі... Якби автор трохи щось розумів у музейній справі, і іноді читав ще щось, крім деяких сторінок ДТ, то знав би, що то колекція портретів гетьманів, подарована донькою Скоропадського, Оленою, що живе у Швейцарії! І якби зайшов в інтернет, у тому числі на сайт музею, дізнався ту захоплюючу історію! Знав би, скількох зусиль коштувала передача колекції співробітникам музею! Безкоштовна передача! І знав би її історичну цінність і вартість! Окрема кімната, за версією ДТ , віддана під виставку художниці, яка малює на склі. В народному стилі. Українському. Це мабуть гріх? До речі, в Музеї гетьманства мало не щотижня відкриваються нові художні і інші виставки, влаштовуються презентації україномовних, культурологічних, історичних книг, біографій, наукових об*єднань, видань, козацьких організацій! Це погано?

Йдемо далі. В музеї нічого цінного. Автор чомусь пише слово музей у лапках... Мабуть від великого розуму... Ну і тепер подумайте, як у музеї серед експонатів, немає нічого цінного? Нестеров що, експерт? А фонди, а бібліотека? А охорона? Відкрию маленький секрет – музейники намагаються не виставляти оригінальні цінні експонати. Елементарна безпека. Вкрадуть!!!

Автор хотів на виході купити книги. Не продають. Співробітниця пояснила, що то окрема справа, на яку треба дозволи, реєстрація. Але, боднути ж треба!

Потім пішли фантазії на тему, чому не домовитися з ...  і довгий список з ким. Після того, за словами автора, і експонати вигулькнуть, і спонсори прибіжать... Логіка цікава. Рекомендуємо поділитися нею десь в Мінкульті. Там люблять поговорити на абстрактні теми...

За законами жанру, в кінці пішло порівняння. Супер! Нестеров побував у Краматорську. Добре, що не написав, на Брайтон-Біч... У місцевому краєзнавчому музеї, розташованому в приміщенні колишнього галантерейного магазину. І автору там наскільки сподобалося, що він навіть запропонував перевезти краматорців до Києва, аби вони навчили високопрофесійний колектив Музею гетьманства працювати!!!  Якби подібну статтю надрукувала наприклад, Краматорська міська газета, при всій повазі до її колективу, ми б промовчали. Та „Дзеркало тижня”! Мати всіх інтелектуалів, лібералів і демократів... Краматорська газета до такого якось би і не додумалася...

Звичайно, у наших музеїв чимало недоліків. Як і скрізь. Говорити треба про повне ігнорування проблем музейної галузі на рівні Мінкульту, який дійшов до того, що і малесенький відділ музеїв ліквідовує. Ніякої методичної, наукової допомоги музеям не надає. Кошти на закупівлю експонатів фактично не виділяє. Реставрацію практично загубили. За держбюджет у графі фінансування музеїв, активно не бореться. Можна сміливо говорити про те, що Мінкульт, у нинішньому складі, взагалі викреслив для себе вирішення музейних проблем. Як і контроль, до речі. ДТ про це чомусь не пише...

Доводимо до відома всіх зацікавлених, що в Україні почалася планомірна війна за землі музеїв, приміщення музеїв, колекції музеїв.

Нині ми активно займаємося захистом музею Козловського у Мар*янівці, де бізнесувата головиха сільради, вже забрала чотири гектари землі. Не то під городи віддали, не то під базу відпочинку... В Нових Петрівцях забирають чотири гектари у Державного музею-заповідника „Битва за Київ у 1943 році”. Вирішили зробити на пам*яті полеглих етнографічний ресторан „Хата Савки”. Перелік музеїв,  у яких вже забрали, чи намагаються забрати приміщення чи землю, занадто довгий. Потрібен якийсь чіткий законодавчий акт з цього приводу! Про це треба писати!

Як можна розцінювати публікацію у ДТ? Як черговий наїзд. Комусь сподобалося приміщення і ділянка землі, що належать Музею гетьманства. Почалася кампанія в пресі. Подальші дії дуже добре прослідковуються. Хочуть прибрати директора музею, легенду козацької історії, Галину Ярову. Поставити когось молодого і слухняного. Тихо загребти землю і приміщення. Побудувати новий будиночок для „еліти”. А осередок козацького життя, до речі, чи не єдиний у Києві, просто знищити. Правильно ми думаємо, таємничі замовники цієї ганебної публікації і її виконавці? До речі, хотіли б поцікавитися у керівництва газети, цю статтю проплачували як рекламу? Чи ні? І хто? Чи це Ваша особиста ініціатива? Якщо ні, то треба константувати, що наступ на українство триває! Якщо проплатили, то за це ще й платять...

Офіційно заявляю, що українські козаки, журналісти, музейники, справжні патріоти не дадуть знищити Музей гетьманства, створений на голому місці, який давно перетворився у щось більше, ніж музей. Це символ! Тому, поки що будь ласка, руки геть від Музею гетьманства!

Віктор Тригуб, редактор журналу „Музеї України”, полковник козацтва

Матеріал передрукував сайт «Музейний портал» Фонду «Україна 3000», який очолює К.Ющенко.

Я розумію, що ця книга ніколи не закінчиться! Зараз десь біля другої ночі. Телефонує з Нью-Йорку відомий видавець Володимир Миронов - намагається передати факс англійською мовою, якої я не знаю. Та то вже окрема історія.

Десь там, у далекому Нью-Йорку у Генконсульстві Росії, лежать регалії наших славних предків запорожців. Сотні людей роблять все, щобповернути їх на батьківщину. До Дніпра. України. Яку до останнього подиху боронили їх власники.

Я не знаю, чим закінчиться ця карколомна історія. Де ми всі будемо завтра. Як продовжиться процес передачі. Десь там, за океаном, на варті славний син України Сергій Цапенко, інші наші побратими.

І ми всі разом досягнемо результату! Ми переможемо!

Мабуть у цьому і є таємниця козацьких регалій. Воля до перемоги! І ніколи нікому не здаватися!

ВИКРАДЕНІ КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ ВЖЕ В МОСКВІ

17 жовтня 2006 року. Викрадена російськими дипломатами безцінна колекція, відома як козацькі регалії, доставлена до Москви.

Попри рішення американського суду, протести козаків США і України, публікацій у пресі, найвища російська влада вирішила терміново вивезти крадені культурні цінності. Сьогодні спецрейсом колекція перевезена до Москви і розміщена у Оружейній палаті.

Як нам стало відомо, в адміністрації президента Путіна прийнято вольове рішення заборонити відправку регалій до Краснодару. Логіка зрозуміла – побачивши висновки експертів Оружейной палати, які оцінили колекцію в 350-400 мільйонів доларів, кремлівські мудреці вирішили залишити колекцію у більш надійному місці, ніж Собор О.Невського у Краснодарі.

Краснодарська влада в особі губернатора Ткачова і отамана ККВ Громова отримала гучний ляпас. Провінція повинна знати своє місце... Правда їм пообіцяли зробити кілька копій...

Найсумніше, що до рук Москви потрапив і оригінал грамоти цариці Катерини про передачу Кубані запорізьким козакам...

Кремль ще раз продемонстрував світу хижий імперський оскал. Якщо такі спецоперації можливі на території наддержави, якою себе колись вважали Штати, то що можна чекати нам і іншим найближчим сусідам?

Нагадаємо, що козацькі регалії були вивезені з України після розгрому Січі, зберігалися і доповнювалися у Краснодарі кубанцями. 1919 року таємно вивезені в Сербію, після війни в США. Де і лежали до цього часу.

Десять років різні кубанські губернатори намагалися повернути реліквії. Кубанські козаки не дозволяли. З весни 2006 року журнали „Музеї України” та „Нова Січ” почали вимагати повернення запорізької частини колекції до України. Помаранчева влада чухалася. Виявилося, в Україні немає структури, яка б займалася поверненням культурних цінностей. І взагалі, у вищих ешелонах бардак. І ось, дочухались...

Правда, в музеї Ховелла ще залишилося чимало раритетів січової доби. У дуже поганому стані! Потрібна термінова реставрація! Може хоч зараз наші спрацюють?

Днями до США вилітає член редколегії журналу „Музеї України” Максим Остапенко.

Давайте сподіватися на краще!

Віктор Тригуб, редактор журналів „Нова Січ” і „Музеї України”

www.novasich.org.ua

ОПЕРАЦІЯ „КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ”.

 В епіцентрі шпигунського скандалу. За сприяння спецслужб США і Росії

Ніколи не потрапляйте в епіцентр міжнародного скандалу! Особливо, коли він шпигунський! Це трохи нервує. Краще про такі випадки читати і авторитетно обговорювати десь за чаркою. Я сам такий „авторитетний”. Але, попав.

Почну трохи збоку.

Отож, я просто жив. Щось писав, постійно брав участь у різноманітних виборах, бо там можна заробити свіжу копійку, різних „політичних процесах”... Виявляється, все було добре. Потім, я зрозумів, що „устал”. Вирішив зайнятися чимось для душі.Тихим і спокійним. Пропіарити музеї, культуру, історію. Щось добре підтримати, проти чогось негативного виступити...

Українські музеї опинилися на периферії суспільної уваги, Мінкульт фактично махнув на галузь рукою. Ющенко разом з американською дружиною, просто безсоромно піаряться на фоні музеїв і історії... А музеї ледве животіють. Потрібні якісь системні зміни, подумав я, і рішуче взявся за реалізацію таких благородних планів. На свою голову... Ну, хто б міг подумати!

Наша команда дійсно зробила чимало добрих справ. Видали 15 номерів унікального журналу „Музеї України”. Розповіли про всі основні музеї, провели десятки прес-конференцій, виїздів журналістів до музеїв. Розкопали чимало цікавих фактів, повернули багато забутих імен. Створили сайт. Допомогли вийти в інтернет кільком музеям.

Аби популяризувати українське козацтво, його непросту історію, створили сайт „Нова Січ”. Почали наповнювати. Вийшли на дослідницю козацтва Людмилу Маленко із Запоріжжя, що створила унікальний сайт „Історія козацтва”.

Подружилися.

Пані Людмила звернула нашу увагу на музей Кубанського козацького війська у Ховеллі, США. На нашу голову...

В Ховеллі зберігаються справжні козацькі скарби, відомі під назвою „козацькі регалії”. Після розгрому Січі, козаки вивезли все найцінніше на Кубань. Потім поступово доповнювали колекцію. Все те лежало в Краснодарі.

Потім революція. Війна. Комуняки все знищували, особливо, козацьке. Останній отаман, зрозумівши, що це кінець, сформував спецгрупу, яка вивезла регалії в Сербію. В кінці сорокових, скарб потрапив у США. Де і лежав. Було створено музей, яким опікувалися найшанованіші козаки.

Останні десять років всі Краснодарські губернатори робили спроби повернути регалії до Краснодару.

Ці спроби набули особливо драматичного забарвлення, коли навесні 2006 року, до процесу долучилися журнали „Нова Січ” і „Музеї України”. Ми вимагали справедливо роздерибанити регалії, як прийнято у нас, в демократичній Україні - Кубанський період віддати Росії, запорізькій – Україні.

Росіяни побачили в нас якусь страшну загрозу. Хоча, судячи з настроїв наших чиновників, вони планували затягти процес років на десять-двадцять, раз на квартал відвідуючи Штати, як це успішно робили росіяни.

Як не дивно, така ситуація всіх влаштовувала. Процес ішов. Переговори тривали. Делегації готувалися. Я писав гнівні і ніжні заклики. Чиновники ліниво огризалися.

Тут запахло виборами в Краснодарі. Місцеві колеги-піарники, як я підозрюю, вирішили, що ефектний жест з поверненням регалій, пожвавить політичне життя і підніме якісь там рейтинги. І покотилося.

Хтось там щось писав, зустрічався, домовлявся...

Одного чудового дня в США висадилася дружна команда „ЕКСПЕРТІВ” і „кубанських козаків-туристів”. Наші джерела нарахували дев*ять осіб. Кажуть, і фото є...

Потім у маленький Ховелл прибуло шість кубанських туристів з великими запасами горілки, фінансів і щирої цікавості до козацької історії.

Дуже ймовірно, що було досягнуто якихось домовленностей із вже нелігітимним керівництвом Кубанців США, підкріплене чимось більш реальним, ніж просто рукостискання.

Потім, як виявляється, вночі, приїхало три авто, одне з яких броньоване (фургон). Нам надійшли натяки, що і фото і номери теж зафіксовані! (Ми оприлюднювати не будемо, і не просіть!) Група озброєних, як кажуть, туристів, якимось чином проникла в музей, де чомусь вирубилася досить сучасна сигналізація. Взяла якісь експонати, обережно загрузила в фургон і зникла.

Перед цим група незгодних козаків подала відповідні заяви до поліції і суду. Порушено судову справу. Музей було ОПЕЧАТАНО!

Потім російська ж преса гордо повідомила, що регалії повертаються в Краснодар, а поки що мирно лежать у Генконсульстві Росії в США.

На жаль, ми теж про це повідомили, але без гордості. Навіть пояснили американцям, що на їх землі озброєні туристи з Росії, підозріло схожі на спецгрупу ГРУ чи Службу зовнішньої розвідки, чи щось подібне, вирішують свої справи. А якщо точніше, викрадають майно організацій і громадян США.

Потім у пресі РФ пішли повідомлення, що регалії вже в Москві. Нам злили інформацію, що їх вигрузили прямо в Оружейну палату, де експерти оцінили їх у 350-400 млн. доларів.

Різними каналами, ми дізналися, що співробітники Оружейной палати і не чули цієї захопливої історії! Регалій там нема!

Судячи з усього, і на території Російської Федерації їх теж нема!

І тут наші джерела повідомляють, що і митний кордон США регалії не пересікали!

Виходить, загадково зниклі експонати з музею в Ховеллі, або і досі лежать в Генконсульстві Росії в США, або були вивезені через американський кордон НЕЛЕГАЛЬНО! Шпигунськими стежками...

Враховуючи рівень нашої поінформованості, нашими інформаційними спонсорами виступали як спецслужби США (ФБР, ЦРУ), так і Росії (ГРУ, СВР).

Дякуючи зусиллям народного депутата Юрія Артеменка, члена редколегії журналу „Музеї України”, журналіста за фахом, нам вдалося сформувати власну спецгрупу, профінансовану одним відомим українським горілчаним брендом, незалежним від основних фігурантів цієї історії. Команда вилітає до США. Правда, як виявилося, її в Штатах ніхто не чекає! Не переживайте, автор цих рядків там відсутній.

Далі починаються детективні продовження.

Музей в Ховеллі пограбовано, але опечатано! Ніхто не знає, що вкрали! В музей нікого, у тому числі, і наших дипломатів не пускають! Чому? Адже за логікою, треба терміново зробити інвентарізацію! А її ніхто не робить! Пояснень нема... Бушівські США – це як Путінська Росія...

Куди зникли козацькі регалії безцінної історичної і цілком конкретної страхової вартості, ніхто не знає! З обох боків стирчать вуха, роги і ще якісь органи якихось спецслужб.

Ми намагаємося зрозуміти, при чому тут наш скормний сайт „Нова Січ”, де регалії, що буде далі, і для чого все це шоу було комусь потрібне? Таке враження, що скрізь наші хлопці-козаки...

Хоча, якихось таємниць ми не робимо. Відвідуваність нашого сайту виросла з 30-50 чоловік, до 130-190 на добу. Нас процитували всі найпотужніші інтернет-ресурси. Почали зростати передплатні тиражі журналів „Нова Січ” і „Музеї України” (хто не передплатив – швидко на пошту). Я написав книгу „Таємниці козацьких регалій”. Висить на сайті „Нова Січ”. Запрошуємо спонсорів для видання. І взагалі, спонсорів (фінансових) запрошуємо! Грошей просто нема!

Ми так і не зрозуміли, що це було. І що тепер за це все нам буде?

Здається, через наш сайт було засвічено спецоперацію спецслужб однієї супердержави проти іншої супердержави. Ми начеб-то третя країна і таке інше... От чомусь виникла у нас така версія... Тільки, де регалії? І що лежить у Ховеллі?

Оце називається, відпочив від політики... Веду тему тиху і приємну. Про музеї пишу... Чесно кажучи, починаю розуміти наших чиновників – нафіга воно все нам потрібно, оці міжконтинентальні стреси? Збагатившись міжнародним досвідом, хай йому грець, доторкнувшись, так сказати, до пульсу спецслужб, я зрозумів, що нас, Україну, відкрито використовують втемну на підхваті. А треба, щоб ми їх. А ми не можемо. Сили не ті. І що Київ поволі перетворюється на якийсь європейський шпигунський центр. Як Відень.

Цим повідомляю, що написав все, що знаю. Навіть більше. Навіть те, про що здогадуюсь.

Висловлюю щиру подяку Держдепартаменту США, ЦРУ, ФБР, МЗС РФ, ГРУ, СВР РФ, ООН і іншим не дуже відомим мені організаціям і особам, які виступили ефектними інформаційними спонсорами!

Особлива подяка державним органам України, які разом зі мною так багато чого дізналися! Хоча, у мене таке враження, що ще не знають...

Ви навіть не уявляєте, як нині ніжно люблю я Міністерство культури і туризму України! В кожній країні повинен бути Мінкульт України! Це надихає!

Офіційно заявляю, що сайт Нова Січ виходить з цієї шпигунської історії. Нас цікавить тільки шлях козацьких регалій.

Всім, хто сумнівається, повторюю – це все щира правда!

В процесі бурхливих спецоперацій народився тост: За героев того, чего нет. За интернет!

З повагою до всіх читачів нашого сайту, яких на цей момент 110. З США-26, РФ-16.

А читачам форумів з інших країн, де зразу розмістять цей матеріал, раджу вчити і згадувати українську мову.

Все.

Віктор Тригуб, редактор журналів „Нова Січ” і „Музеї України”

www.novasich.org.ua


Сторінку прочитано: 491 раз

Сторінки: 1 2 3 4 5 6
Повернутися назад


Міжнародний козацький журнал

Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

Редакція: Запоріжжя-Київ

Україна - це Європа!

 

 e-mail: novasich@ukr.net

Головний редактор - полковник козацтва

Віктор Тригуб

Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

Юридичний супровід - 

Іван Макар

Представник у США -  Американське козацтво

Представництва:

Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

Голова Ради - Констянтин Стасюк



 


Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





http://www.museum-ukraine.info/

 







 









Опитування
За кого голосувати?
За владу
За опозицію
Не піду
Маленька партія снайперів



Всього голосів: 2973
Результати опитування



Лічильники





На початок сторінки

Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
Генерація сторінки: 0.145 с. Всього 8 запитів до бази.

Админ.панель