Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Герої козацького руху

С.В.Цапенко -

Герой козацького руху

Отаман Американських козаків, генерал-лейтенант козацтва Сергій Володимирович Цапенко удостоєний найвищої нагороди Всеукраїнської акції "Лідер народної довіри" - звання "ГЕРОЙ КОЗАЦЬКОГО РУХУ"!


Підписана стаття є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

 




Пошук



Друзі і музеї

Універсальна газета

CanadaUA-news

http://nato-uainform.do.am/

Журнал "Музеї України"

Лідер народної довіри

Стародубська республіка 

http://heute.do.am/  

Музей В.Тригуба

Секунда - газета

http://mazepa.do.am/ 

http://lyman.do.am/index/0-1

Музей К.Стеценка

Музей Садиба Попова

Село Осикове

Ігровий журнал

Музей І.Козловського 

Канівський музей

Музей Г.Кочура

Музеї Переяслава

Музей Г.Сєдова

Музей І.Труша

Березова Рудка

http://ivanchenko.do.am/

Антикварна біржа

http://frk.do.am/ 

http://mpssng.do.am/

http://isv.at.ua/

http://pravda-sng.moy.su/

http://donechyna.at.ua/

http://rukas.at.ua/

http://snayper.do.am/

http://lutckzam.do.am/

http://kazahd.do.am/

http://novpetr.do.am/

http://bulat-museum.do.am/

http://kurilex.at.ua/

http://getmanps.at.ua/

http://nasamomdele.do.am/

http://sledopit.do.am/   

http://novpetr.do.am/




ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і





Шабля Івана Мазепи

ШАБЛЯ ІВАНА МАЗЕПИ

Віктор Тригуб

Від автора

Чесно кажучи, ніколи не думав, що почну писати статті і книги про козаччину, УНР, операції спецслужб, таємниці, загадки... Більше того, аби мені сказали, що сам стану учасником і досить значною фігурою описаних тут пригод, ніколи б не повірив! Але, це так! Наше життя різко змінилося після знаходження козацьких регалій, що лежали в музеї Кубанського козацтва в Ховеллі (США). Тоді, через інтернет, познайомилися з отаманом Американського козацтва Сергієм Цапенко. Далі, вже від нас нічого не залежало. Події почали розгортатися наскільки стрімко, що у нас почали виникати підозри... Довкола регалій почалася інформаційна боротьба. Включилося керівництво Краснодарського краю Росії. До США прибув спецназ. Відбулося пограбування музею. Спрацювали спецслужби США. Вибухнув скандал. Історія перетворилася на легенду. Хоча всі описані в моїй книзі "Таємниці козацьких регалій" факти - документальні. Тоді Україна перемогла. Йде суд штату Нью-Джерсі. Не встигли ми звикнути до міжнародної слави, як виникла шабля Мазепи, Ермітаж, доблесні "холодноголові лицарі" з пітерського ФСБ. Спецхрани, загадки царської охранки-НКВД-КГБ. Спроба історичної підміни, що вилилася б у велику підставу перших офіційних осіб незалежної України. Все описане тут - правда. Зрозуміло, у нас відсутня достовірна інформація, про мотиви російських спецслужб. Не все ми розуміємо і в діях американських органів... Можемо лише здогадуватися, здійснюючи логічну реконструкцію.

Україна знову перемогла. Виникла нова легенда. Красивий міф. Казка, основана на реальних подіях. Ця книга - звичайний збірник статей з сайтів "Нова Січ" і "Музеї України". Незвичайних сенсаційних статей про неймовірні міжконтинентальні пригоди. З поки-що незрозумілим завершенням. Це - лише перший етап. Буде продовження. Можливо, художні книги. Фільми, серіали. У авторів і учасників завдання більш просте. Вижити. І спробувати, якщо не повернути, то хоч розшукати скарби запорожців. Стартове завдання ми виконали. Про все це почали писати і говорити. Народ дізнався. Тепер - тільки перемога!

Журнал "Нова Січ" отримав унікальні фото зображення шаблі Івана Мазепи. Це - точна копія, зроблена з оригіналу. Зберігається в Канаді.

Фото надіслав отаман Американських козаків Сергій Цапенко. Як нам вдалося дізнатися, українські патріоти знайшли креслення і детальний опис шаблі Мазепи, в польських музеях, частина фондів яких, опинилася за океаном. Після вивчення, один з козаків зробив точну  реконструкцію. Вдячні нащадки змогли побачити справжню зброю Гетьмана Мазепи.

Історія дуже цікава. Журнали "Нова Січ" і "Музеї України", спільно з Американським козацтвом, розпочинають власне розслідування. Ми хочемо дослідити документи, дізнатися прізвища, спробувати або переправити шаблю до України, або здійснити реконструкцію в Україні, силами наших майстрів. Просимо допомоги української діаспори!

Нагадуємо, що продовжується детективна історія довкола бердиша (сокири) Богдана Хмельницького, нещодавно знайденого в надійному місці однієї з країн. Подібні сокири є в Кракові, Севільї, Канаді. Ми намагаємося зрозуміти - де оригінал? Справу дуже ускладнюють дії дивної групи людей, які теж, паралельно, після нашого повідомлення, розпочали власне розслідування...

Довкола старої козацької зброї, скарбів, розгортається справжня ідеологічна битва...

Днями ми оприлюднимо нові сенсації...

 

 

ЗНАЙДЕНО ШАБЛЮ МАЗЕПИ!

Міжнародна козацька спільнота, за підтримки журналістів, здійснила ще одну гарну справу - знайшли оригінал шаблі Івана Мазепи! Члени Американського козацтва натрапили на майстерно зроблену реконструкцію шаблі Мазепи, здійснену поки що невідомим  козаком. Знайшлися і детальні креслення шаблі, що збереглися у польських і канадських архівах. І ось сенсаційна новина - знайдено оригінал шаблі Мазепи! В Ермітажі!

Після обережних розпитувань, роботи в музеях і архівах, козаки США, знайшли реконструкцію шаблі, отримали фото, які оприлюднили журнали "Нова Січ" і "Музеї України". Сенсаційні знімки передрукували інші сайти і ЗМІ. До пошуків підключилися журналісти міжнародної газети "SecondUSA". Почалися масштабні пошуки в Канаді. Після чисельних дзвінків, листів, зустрічей, журналісти вийшли на бердиш Б.Хмельницького, історія якого вивчається, оригінали звернення козаків до російського народу, прийнятого під час Переяславської Ради... В Канаді зберігається чимало цікавого. І Україні треба докласти енергійних зусиль, аби наші цінності не зникли, а повернулися додому!

Один з колекціонерів повідомив, що і оригінал шаблі Мазепи повинен бути в Канаді. Всі приготувалися до чергової сенсації. Пошуки вивели на польських істориків і колекціонерів. Виявилося, що під час Другої світової війни, частина колекцій польських музеїв була винесена на зберігання за межі музеїв. Щось, відповідно, зникло. Під час масової еміграції в Канаду і США, деякі цінні речі опинилися за океаном. В справі фігурує національно свідомий українець, що врятував і переправив до Канади чимало реліквій козацької доби. На жаль, ім*я цієї людини нам поки невідоме... Просимо відгукнутися тих, хто щось знає!

Коли до Польщі прийшла Червона Армія, радянські спецслужби розпочали масштабну ревізію польських музеїв. Фактично музеї грабували. Саме тоді шабля Мазепи, з іншими експонатами, у тому числі козацької епохи, потрапила до СРСР. Чимало пакунків завезли до ленінградського Ермітажу. Досить довго вони лежали взагалі нерозпакованими. Потім все було вивчено, проінвентаризовано, описано. У тому числі шабля. Нам відомий і номер, і фонди, де зберігається шабля. Навіть книга, де все записано... Шабля чомусь ніколи не експонувалася. Так і лежить в закапелках.

Просимо керівників МЗС України дати доручення Генконсулу України в Санкт-Петербурзі, офіційно звернутися до дирекції Ермітажу з проханням побачити реліквію і сфотографувати її.

Взагалі, непогано б розпочати процес повернення...

Адже до Росії НЕЗАКОННО потрапило чимало експонатів з українських музеїв. Брали на реставрацію, виставки, а повернути забули... Чому ніхто не нагадує, не повертає?

Чому не створити у складі МЗС України відділ розшуку і повернення культурних цінностей України з інших країн? Зібрати базу даних і тихо почати процес повернення? Це дуже складне рішення? Мабуть, просто нема бажання і політичної волі...

Журналістська частина роботи виконана. Чи спрацює влада?

ШИФР ДО ШАБЛІ МАЗЕПИ

В Ермітажі здивовані поінформованістю українців

Преса зробила свою справу. Після сенсаційної публікації про шаблю Мазепи в американо-українській газеті "SecondUSA", і інтересом до цієї теми української преси, в Ермітажі відбулася таємна нарада про подальшу долю українських скарбів. Керівництво музею запідозрило контакти кількох співробітників і пітерських колекціонерів, з американською і українською розвідками. На жаль, спецслужби тут ні до чого. Є звичайний науковий підхід, робота в архівах, з опублікованими джерелами, версії науковців... І трохи удачі...

Велика інтрига розпочалася довкола інвентарного номеру шаблі Мазепи в Ермітажі. Росіяни поки-що його не знають. Він відомий лише представникам Американського козацтва і керівництву журналу "Музеї України". Повідомлення про знахідку направлено електронною поштою в МЗС України, Генконсульство України в Санкт-Петербурзі. Все. Більше ніхто комбінації цифр не знає! Хоча дуже багато бажаючих.

Справа в тому, що шабля Мазепи, це лише один, хоч і дуже цінний експонат. І українська громадськість хотіла б, аби цей раритет було офіційно виставлено в експозиції Ермітажу. Ми просимо надати можливість українським дипломатам чи журналістам, сфотографувати реліквію. На нинішньому етапі це все, чого ми прагнемо.

Українських науковців і журналістів, дуже цікавить МАЛОРОСІЙСЬКИЙ відділ Ермітажу. Цей відділ невідомий звичайній публіці, дуже мало дослідників знають про його існування. На жаль. Справа в тому, що там лежать святі для кожного українського патріота КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ, що потрапили до рук росіян після знаменитої Полтавської битви! Моральну і матеріальну цінність колекції важко чимось оцінити! Російська влада робить все, аби про колекцію знало обмежене коло перевірених людей. 

На щастя, представникам нашого видання і нашим американським партнерам, відомо про українські скарби Ермітажу. І ми почнемо поступово оприлюднювати сенсаційну інформацію. Наша мета проста і зрозуміла - отримати доступ українських науковців і журналістів до глибоко захованих речей, що мають символічне значення для українського народу. І ми не бачимо причин, через які офіційна російська влада, може перешкоджати журналістам і науковцям, вивчати реліквії нашого народу. Просимо офіційні органи РФ відкинути імперські амбіції і розпочати нормальну, цивілізовану наукову співпрацю.

Історія продовжується. Вірніше, вона тільки починається. Ми просимо відповідальних працівників МЗС України, Генконсульство України у Санкт-Петербурзі, звернути увагу на проблему розшуку українських культурних цінностей в інших країнах. Підкреслимо - РОЗШУКУ! Про повернення поговоримо потім...

ШАБЛЯ МАЗЕПИ. ПОЛЬСЬКИЙ СЛІД

До скандально-детективної історії довкола знахідки копії і оригіналу шаблі Мазепи, долучається чимало людей з різних країн.

Нагадаємо, стараннями Американського козацтва, знайдено реконструкцію унікальної шаблі Мазепи. Опубліковані знімки польських креслень зброї. Все це знаходиться в Канаді. Козаки, почувши про існування оригіналу шаблі, розпочали захопливий процес пошуку. Виявилося, що оригінал шаблі гетьмана, був викрадений радянськими спецслужбами з музеїв Польщі, і разом з іншими унікальними експонатами, перевезений до ленінградського Ермітажу. Вдалося роздобути навіть інвентарний номер шаблі, що лежить в запасниках.

Журнал „Музеї України” офіційно звернувся до МЗС України і Консульства України в Санкт-Петербурзі, з проханням зконтактуватися з керівництвом Ермітажу і сфотографувати реліквію. Реакція з МЗС відсутня. Що зрозуміло. Чекають нового шефа. Почекаємо і ми.

За сенсаційну історію вхопилися журналісти. Почали телефонувати до МЗС і Ермітажу. Прес-служба Ермітажу нічого про шаблю Мазепи не знає. На питання, чому шабля не виставлена в еспозиції, надійшла звична зверхня відповідь – чому українці вважають, що ці експонати мають якесь велике значення для російської історії і народу? І про загадковий МАЛОРОСІЙСЬКИЙ відділ у Ермітажі намагаються не говорити. Чому? Адже всі ці речі ДІЙСНО не мають великого значення для Росії! То поверніть їх державним музеям України! Скажімо, в фондах музею у Батурині, майже відсутні експонати козацької епохи...

Про знахідку шаблі Мазепи вже повідомили ресурси авторитетної Ліги українців Канади.

Представники журналу „Музеї України” і Американського козацтва, вже просто втомилися давати інтерв*ю провідним українським газетам.

Історія дійшла до Польщі! Адже  польська громадськість,  влада, давно і безуспішно намагаються довести, що Радянський Союз нахабно ПОГРАБУВАВ ряд польських музеїв. Існують списки викраденого. Росія просто НЕ ПОМІЧАЄ польських вимог, „поглиблюючи” дружбу між народами... В контексті виявлення шаблі Мазепи, яку теж викрали з музеїв Польщі, в цій країні знову розпочинається громадянська кампанія за повернення культурних цінностей. І розвиток ситуації може мати досить цікаві наслідки...

-Ми не розуміємо, чому Росія обмежує доступ до своїх музеїв і архівів, дослідників з інших країн, - говорить шеф-редактор журналу „Музеї України” Наталка Іванченко, - Адже унікальні для нас речі, для них просто експонати. Які не виставляються. Лежать десь у фондах, і ніхто не знає, у якому вони стані. Можливо щось потребує термінової реставрації. Чому Росія не експонує ці речі? Чому не проводить виставок? Хіба так будуються добросусідські взаємини?

Історія динамічно розвивається. Росії все важче зберігати імідж ВЕЛИКОЇ держави. Адже такі речі авторитету не додають...

А ми готуємо новий сенсаційний матеріал про найбільшу у світі колекцію унікальних для України речей, що теж практично недосяжні українцям. Хоча, ще ближче...

 


 
РУССКИЕ, ВЕРНИТЕ НАМ САБЛЮ МАЗЕПЫ!  
05.02.2007
BLIK - online Уникальнейшее открытие сделала украинская казацкая диаспора в США. Вчера они заявили о том, что единственная
Валентина Мудрык

сохранившаяся гетманская сабля Ивана Мазепы находится в заброшенных запасниках Эрмитажа.

Все началось несколько лет назад. Один коллекционер (его имя утеряно) заявил украинской диаспоре в Америке о том, что сабля Мазепы должна находиться в Канаде. Американское казачество сразу стало проверять десятки архивов, пытаясь найти неоценимую историческую ценность. Поиски привели к польским историкам. Они заявили, что сабля Мазепы была в одном из музеев Польши до 1945 года, а потом бесследно исчезла.

На новые поиски был потрачен прошлый год. След привел в Россию. После победы во Второй мировой, когда советская армия возвращалась домой через Польшу, спецслужбы откровенно грабили музеи Кракова и Варшавы. Сабля Мазепы с другими экспонатами казацкой эпохи тоже была захвачена.

– Это настоящая сенсация, в Украине еще никто не видел царскую саблю Мазепы, – сказал «БЛИКу» редактор журнала «Музеи Украины» Виктор Тригуб. – Более 60 лет мы даже не догадывались, где она. Как оказалось – у нас под носом, в Питере! Нам известен номер и фонды, где хранится сабля. Даже книга, где все написано. Сабля почему­то никогда не экспонировалась. Возможно, россияне даже не догадываются о том, какая это реликвия для Украины. Кто знает, в каком она состоянии…

Вчера украинцы обратились в Генконсульство Украины в Санкт­Петербурге и в МИД с просьбой посодействовать тому, чтобы саблю подняли из фондов, сфотографировали и выставили как экспонат в Эрмитаже. Вторым шагом должно стать ее возвращение в Украину.

РОССИЯНАМ НАПЛЕВАТЬ НА САБЛЮ МАЗЕПЫ  
 
Поиски сабли Мазепы в подвалах Эрмитажа обещают стать громкими и вполне могут втянуть Украину в культурный скандал с Россией.

Валентина Мудрык

Вчера «БЛИК» сообщил о сенсационном заявлении членов Американского казачества о том, что единственная сохранившаяся гетманская сабля Мазепы заброшена в Эрмитаже. По некоторым источникам россияне обеспокоились этим фактом и даже собрались на тайное заседание!

– Глупости и ерунда все это, – заявили «БЛИКу» в пресс­службе Эрмитажа. – Ваша сабля не является шедевром для нас и не стоит того, чтобы мы собирались на секретные заседания. Даже если она у нас, то зачем ее выставлять как экспонат? Из 3 млн. наших экспонатов есть более важные.

Между тем, казаки считают, что ударили россиян в самое сердце: узнали номер, под которой сабля находится в музее! И не теряют надежды, ждут реакции МИДа Украины. Но МИД пока молчит.


ТАЄМНИЦІ ШАБЛІ МАЗЕПИ

Скандал довкола шаблі Мазепи викликав жвавий інтерес до української історії того часу. Журналісти почали цікавитися сімейним станом Мазепи, статками, вчинками, політичною платформою. І це прекрасно! Колеги, просимо не діставати питаннями, відповіді на які вимагають спеціальних знань, співробітників журналів "Нова Січ" і "Музеї України"! Ми такі ж журналісти, як і Ви, не маємо історичної освіти, і не вважаємо себе глибокими спеціалістами у тому періоді зокрема, і історії взагалі! Ми, спільно з добровільними помічниками з кількох газет і телеканалів, проводимо масштабне історичне дослідження, яке межує з потужною інформаційною кампанією, на підтримку історичних знань, шляху шаблі Мазепи. Вірніше, ОДНІЄЇ з шабель Мазепи! Як виявилося, Іван Мазепа мав кілька комплектів зброї, у тому числі шабель. Нам почали закидати, що ми розкручуємо легенду про знамениту шаблю, відому як "Смерть супостату" (умовна назва).

 

Звертаємо увагу на цитату з наказу Сталіна №2 від 1917 року: "С XVII сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руце – правому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале)."

Цей наказ знайшов і оприлюднив в журналах "Музеї України" і "Нова Січ" історик, заступник директора Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко. Про "смерть супостату" є чимало публікацій, свідчень... Але, звертаємо увагу на дату! 1917 року шабля вже була відома і описана! Більше того, про неї знали національно свідомі українці з Українського революційного комітету! Про експонат читав Сталін, який наказав передати і його, і інші речі Україні! 

Та шабля, яку нині шукаємо і знайшли ми, свого часу потрапила до поляків, як і де ми поки що не знаємо, і багато років зберігалася у краківському Арсеналі. 1945 року, спецслужби СРСР провели масову зачистку польських культурних установ. Виміталися всі цінні речі. Про фантастичні багатства радянських воєнноначальників і досі ходять легенди. Вони вивозили награбоване вагонами. Постаралися і чини меншого рангу... Чимало експонатів потрапили до музеїв Росії, України, Білорусі. До речі, дещо, свого часу, було передано Польщі з музеїв України. Але більша частина десь так і лежить.

Оригінал шаблі Мазепи, слідами якого так довго і важко йшла міжнародна козацька спільнота, орієнтовно було перевезено до Ленінграду десь у 1945-46 роках. Точний запис про долю експонату №30-6986 повинен бути у відповідних зошитах Ермітажу. І ми просимо всіх, хто має  можливості, спробувати дізнатися, що саме зберігається в Ермітажі під цим номером. Дуже кортить отримати якісні фото ТРЕТЬОЇ відомої нам на цей момент шаблі Мазепи. І дізнатися, у якому вона стані?

Журнал "Музеї України" офіційно звернувся до Посольства Польщі в Україні, з проханням надати інформацію, якщо така є у розпорядженні польської влади, про викрадені речі з польських музеїв спецслужбами Радянського Союзу. Здається нам, що у тому списку чимало речей козацької доби. І нині ми можемо і повинні, знайти їх у запасниках російських і інших музеїв! Тут наші цілі повністю співпадають з польськими.

Наступне завдання - дізнатися, у якому стані знаходяться реліквії. Чому не експонуються, не беруть участь у виставках. Якщо потребують реставрації, чому не реставруються?

Як нам стало відомо, офіційні українські владні структури, як завжди, воліють "не помічати" зусиль козаків, науковців і журналістів з повернення, вірніше розшуку, культурних цінностей. Ми  уважно відслідковуємо, як і хто, ввічливо посилає ентузіастів, а це, в основному, кореспонденти центральних ЗМІ, кудись подалі від процесу. Чиновники не розуміють, що журналісти можуть і самостійно знайти спонсорів, вирішити певні організаційні проблеми,  роздобути фото з спецхранів. А потім рішуче поставити питання про відставку владних загальмованих філософів. Про це декому теж слід подумати...

Ще раз просимо вивчити ідею про створення спеціального відділу в системі МЗС України, який би займався розшуком наших культурних скарбів за кордоном! Зорієнтувати на це наші посольства. Ми розуміємо, що прийоми, фуршети, бали затягують. Але, треба думати і про Україну...

Скандал довкола козацьких регалій з музею Кубанського козацтва у Ховеллі (США), згуртував потужну групу інтернетників різних країн, що дістала назву козацького інтернет-спецназу. Тепер, довкола шаблі Мазепи і інших скарбів, формується надпотужна група українських журналістів. Кореспонденти, хоч раз доторкнувшись до всіх цих таємниць, інтриг, хамства, тупості, і в той же час незбагненного підйому духу, пилу віків, раз і назавжди починають досліджувати тему. А це дуже потужна сила!

І про наукові коментарі. Звертайтеся до Музею гетьманства. До Інституту козацта (директор Тарас Чухліб). До легендарного дослідника козацтва Людмили Маленко (через сайт "Історія козацтва"). Коментарі з наказу Сталіна і зброї може дати Максим Остапенко (Нацзаповідник "Хортиця"). Це авторитетні спеціалісти, що мають власну думку, версії, погляди, якими вони щедро поділяться. Ну, а ми, преса, зробимо їх відомими.

Ситуація стрімко розвивається. Якщо знаходилися бажаючі поїхати аж в США захищати регалії, то до Санкт-Петербурга... Тільки не нашкодьте!

ХТО ВИКОНАЄ НАКАЗ ТОВ.СТАЛІНА №2?

Скандали довкола повернення і розшуку культурних цінностей України продовжуються. Триває фантастична історія довкола повернення козацьких регалій з Ховеллу (США), частину з яких викрав російський спецназ. Нині йде суд, і вже ясно, що Україна з США, переможуть Росію. От тільки що буде далі? Чимало цінностей нашого народу знайдено в Канаді, Польщі, Німеччині, Швеції, інших країнах... І що? Нічого. На жаль, в державі, ніхто на офіційному рівні розшуком наших скарбів за кордоном не займається!

 Ми пропонуємо створити спеціальний відділ у МЗС України, який би відслідковував ситуацію, створив би певну базу даних, сприяв би поверненню. До цієї роботи повинні долучитися і посольства. Але, це плани і пропозиції, які ми поступово реалізуємо. 

Триває цікавий міжнародний скандал, що почався з публікації в американській газеті "SecondUSA", інформації про віднайдення копії шаблі Мазепи в Канаді і оригіналу в Ермітажі. Як завжди, МЗС красиво зійшов з теми, Мінкульт нічого не знає. І це, до речі, дуже добре. Фахівці Мінкульту повинні займатися виключно внутрішніми проблемами, яких дуже багато...

Звертає на себе увагу досить таки нахабна позиція співробітників Ермітажу. І дослідників наших не дуже пускають,і журналістів посилають, і українські експонати не хочуть виставлять в експозиції... Говорити з ними про передачу НАШИХ культурних скарбів Україні якось і незручно - засміють. Чомусь. А чому, власне? Що за рецидиви імперського мислення!

Журнали "Музеї України" та "Нова Січ" вже публікували сенсаційну розвідку історика Максима Остапенка про наказ Сталіна №2 про передачу Україні наших культурних цінностей. На жаль, тоді цю сенсацію не помітили... Враховуючи інтерес журналістів, передруковуємо матеріал ще раз. Враховуючи те, що Росія є правонаступницею СРСР, їй мабуть варто б було виконати дуже мудрий і потрібний наказ. Отож, хто виконає наказ тов.Сталіна у Росії тов.Путіна?

Звертаємо увагу на цитату з наказу Сталіна: "С XVII сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руце – правому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале)." На жаль, як ми не дивилися фото канадської реконструкції, ніяких написів не помітили. Це та шабля, чи ні, можуть сказати лише фахівці. Терміново потрібне фото оригінала з Ермітажу! От тільки хто і як його зробить?

 

А ми продовжуємо процес повернення культурних цінностей. І знаємо, що Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналів "Музеї України" та "Нова Січ" для газети "SecondUSA"

 

 

М.Остапенко (Національний заповідник «Хортиця»)

 

Довгий шлях козацьких реліквій на Батьківщину.

 

Питання повернення національних реліквій в Україну було піднято 89 років назад Українським військово-революційним штабом. Стосувалося воно в першу чергу козацьких військових клейнодів – булав, перначів, бунчуків, грамот і т.п. відібраних урядом Катерини ІІ після ліквідації Запорозької Січі.

 

Перший радянський уряд погодився передати зазначені предмети, і 13 (26) листопада 1917 року було надано «Розпорядженя І.В. Сталіна про  повернення Україні національних реліквій». Порядковий номер зазначеного документу № 2 (!).

 

На протязі 1917 – 1918 років була проведена велика робота що до наявності даних предметів у різних музейних та архівних збірках РСФСР. А 03.07.1918 було підписана домовленість Культурної комісії що до повернення предметів що зберігалися у Оружейній палаті московського Кремля, Артилерійському музеї, Казанському та Преображенському соборах  у Петрограді.

 

Однак зазначене розпорядження Народного комісару у справах національностей Джугашвілі-Сталіна так і не було виконане, а самі козацькі реліквії були повернуті до російських фондосховищ. Характерно, що за всю радянську добу зазначені реліквії не вводилися у науковий обіг, не були виставлені у відкритих експозиціях і практично лишалися невідомі не тільки широкій громадськості, але й музейним працівникам та науковцям. А саме питання було поховане у бескінечних архівних сховищах...

На сьогодні Російська Федерація є спадкоємицею СРСР, і повинна виконувати всі міжнародні забов’язання узяті попередніми урядами. Те що розпорядження Сталіна було одним з базових постанов Радянського уряду, підтверджується включенням зазначеного документу у збірку постанов пов’язаних із виникненням СРСР (Образование СССР. Сборник документов 1917 -1924 рр. Издание АН СССР. Ленинград, 1949 С. 20-21).

 

Чи є надія, що одна з перших постанов СРСР буде врешті виконана, і національні реліквії запорозьких козаків будуть повернені Україні «когда право самоопределения народов России провозглашено перед лицом всего мира, удержание национальных реликвий украинцев теряет всякий смысл. Больше того, такое удержание является грубым нарушением неотьемлемых прав самоопределяющейся Украины.»

 

Додаток:

Розпорядження І.В.Сталіна про повернення Україні Національних реліквій.

 

Список некоторых реликвий запорожского казачества хранящихся в музеях, фондах, соборах и других учреждениях российской Федерации

 

2. Распоряжение И. В. Сталина о возвращении Украине национальньїх реликвий3

13 (26) ноября 1917 г. *

 

Украинский военно-революционный штаб в Петрограде обратился к нам с просьбой дать ему возможность выбрать из Эрмитажа и Преображенского гвардейского собора хранящиеся там украшения, национальные реликвии (знамена, бунчуки, грамоты и пр.) и возвратить их Украине.

 

Реликвии зти были отобраны у украинцев еще в эпоху Екатерины Второй. Отобраны они были и привезены в Петроград в наказание за свободолюбивые стремления Украины. Оставление их в Петрограде, очевидно, является символом старой, ненавистной всем нам зависимости Украины.

 

Оставление зтих реликвий в Петрограде можно было еще кое-как оправдать в зпоху господства буржуазии, в зпоху аннексионистской коалиции. Но теперь, после Октябрьской революции, когда оковы порваны, когда у власти стали рабочие и крестьяне, когда право само определения народов России провозглашено перед лицом всего мира, удержание национальных реликвий украинцев теряет всякий смысл.

 

Больше того, такое удержание является грубым нарушением неотьемлемых прав самоопределяющейся Украины.

 

Ввиду зтого я, в согласии с тов. Луначарским, в ведении которого находится Эрмитаж й Преображенский гвардейский собор, счел своим долгом удовлетворить просьбу Украинского в[оенно]-р[еволюционного] штаба в Петрограде.

 

Революционное правительство Республики Российской торжественно возвращает Украине ее национальные реликвии, несправедливо отобранные у нее грубой рукой Екатерины II.

 

Народний комиссар по национальннм делам

Джугашвили-Сталин

«Известия ЦИК», АГ9 224,   13 ноября   1917 г.

 

* Дата опубликования.

 

приложение

Список некоторых реликвий запорожского казачества

хранящихся в музеях, фондах, соборах и других

учреждениях российской Федерации

 

Москва

Оружейная палата Кремля

Два голубых знамени Запорожской Сечи XVIII в.

Знамя-стяг, дарованное Анной Иоановной гетману Апостолу.

Казацкие знамёна под №№ 4185, 4186, 4187, 4188 и много других, которые неатрибутированы.

Гетманские булавы №№ 50207, 5208, 5207 (золочён).

Пищали №№ 6607, 6608, 6609, 06010, 66011, 66012.

Мушкеты №№ 6722, 6723, 6724, 6725, 6726, 6707, 6728, 6729, 6730.

Запорожское знамя тёмно-синего цвета, четырёхстороннее с рисунком боя греков с сарацинами под № 4.4209.

Знамя Запорожской Сечи (дарственное, датированное 1730 годом)

Знамя, дарованное запорожцам царевичами Иваном и Петром, датированное 1688 годом, поступило на хранение в 1731 году, дублировано на тюль.

Знамя Запорожское, дарованное Анной Иоановной гетману Апостолу под № 4186.

Знамя Запорожской Сечи, найденное на свалке мусора и поступившее из московскаго арсенала после 1812 года, под № 4187.

Знамя, дарованное Запорожской Сечи, Елизаветой Петровной, поступило из московскаго арсенала в 1836 году.

13. Булавы Запорожского казачества XVII в. Под №№ 5185, 5189,  5197, 5201, 5206.

14. Булава кошевого Запорожской Сечи под №№ 5207.

15. Булава казацкая (золочёная) под № 5208.

16. Шестопёры XVII в. под №№ 5227, 5231, 5235.

17. Перначи XVII в. под №№ 5237, 5238.

18. Казацкие сабли XVII в. под №№ 5905, 5912, 5928, 5933, 5945, 5948, 5951, 5953.

19. -//- XVII в. под №№ 5955, 5957, 5955.

(Сведения археолога Г. Стелецкого – 1863 г.)

 

20. Просим выяснить местонахождение булавы Б.Хмельницкого, подаренной в 1854 г. Российскому царю Алексею Михайловичу, булавы Константина Острожского, щита и меча Мстислава Владимировича, сабли Владимира Мономаха, сабли Иосифа Гладкого, А также Войскового знамени гетмана И.Мазепы, использовавшегося и при гетмане И.Самойловиче с 1708 по 1722. В 1730 году это знамя как старое было возвращено в «Департамент » Коллегии Иностранных Дел с просьбой выдать (И. Самойловичу) новое зннамя, которое и было выдано в 1733 г.

 

        (За «Древностями Государства Российского. Русские старинные знамена». – М., 1856)

 

21. Знамя запорожское (И.Мазепы или И.Самойловича) под № 4.418; 4.4187 (дарственное); 4.4188; 4.4208.

22. Медные литавры и трубы, ножи, серебрянные и медные знаки офицеров (старейшины), пистоли.

 

        Кроме этого в Оружейной палате много запорожских пушек, мушкетов и других клейнодов.

        Эти экспонаты согласно договоренности Культурной комиссии Россия должна была передать Украине (соглашение 03.07.1918).

        Архив министерсва юстиции в Москве (изучить состояние казацких архивов)

 

САНКТ-ПЕТЕРБУРГ:

Артиллерийский музей:

Мортира и пушки, вывезенные 1871 – 1872 гг. из Киева;

с XVII сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руце – правому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале).

 

Казанский собор:

Казацкие знамёна.

12 куренных знамён;

3 бунчука;

Серебрянная булава;

Серебрянный золочёный жезл;

Церковная утварь.

Все эти экспонаты после разрушения Чертомлыцкой Сечи вывезены в Турцию, а после Русско – Турецкой войны 1768-1774 гг. возвращены в Россию.

 

Преображенский собор:

Великая Запорожская корогва;

12 казацких знамен.

Бі-Бі-Сі з Лондона про шаблю Мазепи

В розпал скандалу довкола шаблі, про нас писало чимало газет. Велике інтерв*ю вмістив популярний "Експрес" зі Львова, журнал "Фокус", ряд інтернет-видань...

Але особливий резонанс викликало інтерв*ю Віктора Тригуба українській службі Бі-Бі-Сі. Дякуємо колег!


Сторінку прочитано: 1085 раз

Повернутися назад


Міжнародний козацький журнал

Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

Редакція: Запоріжжя-Київ

Україна - це Європа!

 

 e-mail: novasich@ukr.net

Головний редактор - полковник козацтва

Віктор Тригуб

Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

Юридичний супровід - 

Іван Макар

Представник у США -  Американське козацтво

Представництва:

Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

Голова Ради - Констянтин Стасюк



 


Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





http://www.museum-ukraine.info/

 







 









Опитування
За кого голосувати?
За владу
За опозицію
Не піду
Маленька партія снайперів



Всього голосів: 2970
Результати опитування



Лічильники





На початок сторінки

Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
Генерація сторінки: 0.149 с. Всього 7 запитів до бази.

Админ.панель