Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Пошук



ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Козак-Інформ

Як ми шукали шаблю Мазепи

Як ми шукали шаблю Мазепи

Санкт –Петербург – прекрасне місто! Там є Ермітаж. Це добре. І кіностудія, яка продукує шпигунські фільми. Це погано. Ще там є спецхран, де лежать святі для кожного українця речі. І брава спецслужба, яка пишається, що з їх лав вийшов нинішній головний росіянин…


Як ми шукали шаблю Мазепи

Санкт –Петербург – прекрасне місто! Там є Ермітаж. Це добре. І кіностудія, яка продукує шпигунські фільми. Це погано. Ще там є спецхран, де лежать святі для кожного українця речі. І брава спецслужба, яка пишається, що з їх лав вийшов нинішній головний росіянин…

Починалося все досить буденно. Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, дізнався, що у одного колекціонера з Канади, є якась унікальна, дуже красива шабля, яку пов*язують з іменем Івана Мазепи. Вийшли на колекціонера. Сфотографували шаблю. Власник божився, що це оригінальна шабля Гетьмана. Що викликало певні сумніви. Почали розслідування. Виявилося, що в Канаді зберігається майстерно виготовлена реконструкція, а оригінал, начеб-то, лежить десь у Польщі. Вийшли на Польщу. Виявилося, що шабля там дійсно була, у Краківському «Арсеналі», потім зникла. Почали шукати, куди? 1945 року, коли сталінські спецслужби, проводили тотальну зачистку польських музеїв, шаблю, разом з іншими вилученими незаконно, експонатами, вивезли до СРСР. В Ермітаж. Експонат був описаний, отримав інвентарний номер, і благополучно ліг у так званий Малоросійський відділ, вірніше, спецхран КГБ, де зберігаються заборонені для широкого доступу речі. Спецхран і досі секретний, українських дослідників туди практично не пускають.

Опускаючи вельми цікаві для російських спецслужб, деталі, вдалося знайти підтвердження, що шабля є, і дізнатися  інвентарний номер.

Інформацію про знахідку оприлюднили сайти журналів «Музеї України» і «Нова Січ».

Новина моментально стала сенсацією. Про шаблю Мазепи написали чи не всі провідні Інтернет-видання.

Ми написали, електронною поштою,листа, до МЗС України і Генконсульства України у Санкт-Петербурзі, з проханням офіційно, дипломатичними каналами, звернутися до керівництва Ермітажу, аби отримати фотографію експонату під певним номером.

Справа в тому, що дослідники давно знали про існування знаменитої шаблі Мазепи, відомою під умовною назвою «Смерть супостату», що теж лежить в Ермітажі кілька століть. Та шабля потрапила до переліку козацьких святинь, які Росія обіцяла повернути Україні згідно невідомого до того наказу Й.Сталіна №2 від 1917 року. Наказ знайшов запорізький історик Максим Остапенко, заступник директора Національного заповідника «Хортиця». І наказ, і перелік, теж першими оприлюднили сайти «Нова Січ» і «Музеї України». Опубліковано у паперовій версії журналу «Музеї України». Ми так і не зрозуміли, знайдена С.Цапенком шабля -  реконструкція  «Смерті супостату», чи зброї з іншого комплекту? Враховуючи свідчення поляків, нашу шаблю вивезли з Польщі у 1945 році. «Смерть супостату» згадували ще у наказі від 1917! Дуже потрібна була фотографія з Ермітажу!

На жаль, власними силами чи фінансами, зробити нічого ми не могли. І тут пролунав телефонний дзвінок, який різко змінив життя молодої журналістки з газети «Блик» Валентини Мудрик. Дівчина вирішила написати про шаблю, набираючи подробиць. І почалося… На телефонні домагання журналістів нічого не відповіли в МЗС. Розшук і повернення культурних цінностей держави з інших країн, цих держчиновників не обходить. Держслужба з контролю за переміщенням

культурних цінностей через кордон, яка начеб-то повинна цим перейматися, поверненням теж не займається. Чиновники видали дуже мудру фразу – дайте нам інвентарний номер, ми пошукаємо… Підхід супер! А якби ми не знали номера? Хоча, коли Валя дала їм номер, ніяких значимих дій не відбулося.

Рішуча Валентина зателефонувала в Ермітаж, попросивши сприяти в отриманні

фото шаблі. Редакція навіть була готова оплатити ці послуги. Співробітники Ермітажу теж попросили вказати номер експонату. Назвали. Ті втратили дар мови. Грубо відповіли,  чому українці вважають, що та шабля цікава великому російському народу. Все.

Звідкіля нам було знати, що ми оприлюднили суворо засекречену інформацію з і досі закритого спецхрану КГБ СРСР, яким нині опікується … ФСБ! Дуже цікавий спецхран-9... Але, про це, згодом...Козацькі речі, документи, експонати часів УНР, ОУН-УПА і досі в Росії засекречені! Не виставляються, не беруть участі у виставках. Доступ українських дослідників до них дуже обмежений. Так, в Росії і досі бояться української національної ідеї, підйому самосвідомості нашої нації. Друзі. Стратегічні партнери…

В якому стані знаходяться унікальні і святі для нашого народу речі, ніхто не знає…

«Блик» дав  першополосний матеріал, який моментально став сенсацією. Валя продовжила тему, написавши ще кілька заміток.

До пошуків потужно підключився Олександр Кочубей з «Робітничої газети», який 150-тисячним тиражем, розповів про наказ Сталіна №2 від 1917 року, теж згадавши шаблю Мазепи. Знову поговорив з усіма чиновниками, які просто «відморозилися».

А в Ермітажі тим часом, почалася тиха внутрішня паніка. Ніхто не міг зрозуміти, звідки у українців така детальна інформація. Запідозрили співпрацю кількох музейників з українською зовнішньою розвідкою! Ха-ха! ФСБ, що курує спецхран, почало розслідування. Цікаво, що Український відділ Ермітажу, очолює полковник ФСБ Філіппов В.А. Для них Мазепа і досі ворог №1! Для України – герой! Вийшли на наші сайти, залучивши спеціального перекладача з української.

І тут вони зрозуміли, що є реконструкція шаблі Мазепи в Канаді! Виник грандіозний план.

Справа в тому, що у Пітері працюють кілька кіностудій, які поставили на потік серіали про всілякі подвиги російських спецназів, розвідок, супергероїв… Плюс, саме з Пітеру вийшов найголовніший російський чекіст, який нині чекіст всім чекістам… Пітерські феесбешники відрізняються особливим цинізмом, нахабством і чванливістю. Хоча говорити щось про професійні якості, не будемо…

Була розроблена спеціальна міжнародна операція «Закат». Керівники місцевої спецслужби вибили фонди, отримавши законне право їздити за бюджетний кошт до США і Канади.

Перекладача не попросили перекласти матеріали про операцію «Козацькі регалії», вже блискуче провалену їхніми краснодарськими колегами…

Якби мені, ще кілька місяців тому, сказали, що зайнявшись спокійною темою українських музеїв, щоб відпочити від політичної метушні і стресів, я потраплю в серію незбагненних міжнародних шпигунських скандалів і інтриг, посміявся б… Журнал «Музеї України» - гроза ФСБ! Абзац!

Уявіть собі стан нашої команди, коли ще не відійшовши від карколомних пригод з викраденням російським спецназом з Краснодарського краю, козацьких регалій Січової доби з музею Кубанського козацтва у Ховеллі (штат Нью-Джерсі, США), ми зіштовхнулися з дивними людьми у Канаді! Чесно кажучи, спершу думали, що то агенти МОССАД, які полюють на бердиш Богдана Хмельницького. Там теж цікава історія…

 Виявилося, що російські хлопці почали цілеспрямовано прочісувати Канаду у пошуках шаблі Мазепи! Вірніше, майстерно зробленої реконструкції! І цікавить вона пітерських росіян і найнятих ними, місцевих колекціонерів!

Відразу почалися дивні речі, вже знайомі нам з спілкування з краснодарськими розвідниками. Виникли якісь люди на якихось форумах, почалися провокації, сумнівні запрошення, скандальчики… Більше того, є люди в українській діаспорі, що теж працюють на… І досі!!! Архіви ж агентури – в Москві…

Дежавю… Як ми зрозуміли, пітерські чекісти, вирішили публічно покарати наївних хохлів з американцями. Зміцнити дружбу народів, морально підтримати своїх людей у нашій владі. За копійки викуповується реконструкція шаблі Мазепи в Канаді, привозиться в Ермітаж, наклеюється потрібний інвентарний номер, запрошується наш Генконсул чи дипломат, який фотографує підміну. Потім муляж помпезно вручають одному з проросійських лідерів України. Свідомі українці вимушено аплодують.

Чекісти отримують ордени, всі сміються. Історія потрапляє в золоту серію спецслужб світу. Або інше. Муляж всовують нашому Президенту, примусивши його піти на якісь політичні чи економічні поступки. Знову ордени, всі сміються. Оплески.

Уявіть собі радість пітерських сценаристів, і касовий успіх чергового серіалу про безстрашних людей з холодними головами…

Музеї, тиша, пил віків, обереги вічності. Ніяких стресів…

Довелося погратися.

Хочеться висловити подяку Службі безпеки Американського козацтва, урядовим структурам Канади, справжнім українським патріотам з діаспори!

Спасибі колекціонерам-полякам! Вони страшенно опиралися, не хотіли віддавати шаблю. Торгувалися. Чекали пітерських чекістів, які вже були поруч – знайшли поляків через добу! За шаблю отримали і гроші, і дуже цінні польські старовинні речі. Розповідати про всі пригоди, у яких взяли участь десятки людей, не можемо. Не знаємо. Говоримо лише про доконані факти.

Після хитромудрих ходів, переговорів, зустрічей, інтриг, підкупів, Україна перемогла!

Унікальна реконструкція шаблі Мазепи з Канади, через кілька рук, опинилася в офісі Американського козацтва, де знаходяться і  представництва журналів «Музеї України» і «Нова Січ» в США!

Отаман Сергій Цапенко – законний власник найкращої на сьогоднішній день, відомої нам реконструкції шаблі Мазепи! Тепер думаємо, що робити далі… Треба хоч трохи відпочити…

Залишається безліч питань. Що все-таки лежить в Ермітажі під оприлюдненим нами номером? Чому російські музейники не експонують речі з Малоросійського відділу? Чому обмежено доступ українських істориків? Чи буде створено відділ розшуку культурних цінностей при МЗС? Чи розроблять держпрограму повернення наших реліквій з інших країн з певним фінансуванням?

Звертаємося уже до нового Міністра закордонних справ України: давайте зробимо відділ розшуку культурних цінностей! Хоч зробимо каталог того, що де лежить! Хай включаються Посольства! Давайте дипломатичними каналами, давити на керівництво Ермітажу! Невже так важко зробити фотографію шаблі чи шабель Мазепи, які там лежать?

Україна знову перемогла! Ціною неймовірних зусиль, нервів, коштів… На патріотизмі.

З яким обласним управлінням ФСБ ми пограємося іншим разом? В якій країні?

Може давайте жити дружно, цивілізовано обмінюючись культурними цінностями і музейною інформацією?

Взагалі,  Президенту України, треба б якимось чином відзначити отамана Американського козацтва. Клопочемося… Може хоч це почують…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ», для газети «SecondUSA

Як повідомила шеф-редактор журналу "Музеї України" Наталка Іванченко, що очолила видавництво "Дельта Дунаю", виготовляється спеціальна марка із зображенням ефесу Шаблі Мазепи, на честь перемоги Американського козацтва і українських журналістів. Тираж обмежений! Буде розміщено напис: "Республіка Задунайська Січ. Американське козацтво.

Україна перемогла! Слава Україні!". Приймаються попередні замовлення. Мінімальний тираж - 22 марки.Пишіть -  OOH@ukr.net Передрук без  повідомлення про виготовлення марок - суворо заборонено!

 







 


http://www.secondusa.info/index.php?go=News&in=view&id=287

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

САБЛЯ МАЗЕПЫ - В РУКАХ УКРАИНЦЕВ!

Красиво завершилась ещё одна международная шпионская история. Украинцы из Американского казачества, сумели опередить спецгруппу питерского ФСБ и выкупили реконструкцию сабли Гетмана Мазепы!

История началась несколько месяцев тому. Атаман Американского казачества Сергей Цапенко, узнал о существовании дивной красоты сабли, которую приписывали Ивану Мазепе. Хозяева - поляки из Канады, утверждали, что это подлинник. Однако, опытные антиквары доказали что это прекрасная реконструкция. Изделие имеет прекрасный вид, изготовлено из дорогих материалов, в том числе, золота, серебра... Естественно, начали искать оригинал. Оказалось, что сабля, до 1945 года, хранилась в Краковском Арсенале. Потом, спецслужбы СССР, вывезли ее в Ленинград, разместив в запасниках Эрмитажа. Удалось установить даже инвентарный номер раритета! Здесь в дело вступили журналы "Музеи Украины" и казаческий журнал "Нова Сич" из Киева. Редактор журналов Виктор Тригуб, в присущей ему манере, сумел создать из этого факта настоящую сенсацию. Историю подхватила пресса нескольких стран.

В Эрмитаже началась тихая паника и внутренее расследование.

Оказывается, украинские журналисты вышли на спецхран КГБ СССР №9, где хранится множество уникальных вещей Сечевого периода! В том числе, по украинским казаческим Гетманам, Мазепе...

Все эти фонды, до сих пор секретны, известны как Малороссийский (Украинский) отдел, опекаются спецслужбами, и возглавляет их полковник ФСБ Филиппов! Ни украинских ученных, ни музейщиков, туда фактически не пускают! Об этом отделе вообще мало кто знает! И тут возникают украинские журналисты с детальной информацией, попросив всего-лишь сфотографировать ту саблю, которая находится в фондах.

Интересно, что украинские казачьи экспонаты НИКОГДА, нигде не выставляются, не берут участие в выставках! Украинцев до сих пор считают врагами! Согласно какому-то царскому приказу, видимо, действующему в Эрмитаже до сих пор!

Мальчики-мажоры из питерского ФСБ, в последнее время отличающиеся особой наглостью и высокомерием, решили проучить любопытных хохлов и примкнувших к ним янки.

Разработали некую спецоперацию по подмене оригинальной сабли Мазепы, канадской реконструкцией! Затем, планировали помпезно вручить копию или Премьеру Януковичу, известному откровенной работой на Кремль, что повысило бы его рейтинг в центральной и Западной Украине. Либо, что вероятней, втюхали бы копию фанату колекционирования казацких вещей, Президенту Украины Ющенко! Предварительно, заставив пойти на уступки!

К сожалению, питерские чекисты откровенно нарвались на мощнейшую международную группу казаков, журналистов, музейщиков из нескольких стран мира, которые несколькими месяцами ранее играючись наказали Краснодарское Управление ФСБ! Тогда те придумали послать в США (!) спецназ, который ограбил Музей Кубанского казачества в Ховелле, штат Нью-Джерси. Речь шла о Грамоте Катерины II о передачи Кубани запорожским казакам, печати Войска Запорожского, флагах... Ворованное вывезли прямо в Генконсульство России в Нью-Йорке, под прицелом видеокамер агентов ФБР.Об той истории много писала пресса... Операция была сорвана, дело дошло до Кондолизы Райс, Джорджа Буша, Владимира Путина, Виктора Ющенко... Начался суд, засвечено несколько агентов влияния спецслужб РФ в США.

Оказалось, все российские разведчики, учатся в одной школе, по одним учебникам! Никакого полета фантазии!

Когда Американские казаки и украинские журналисты, поняли, с кем соревнуются, не поверили! Все начало повторятся!

Вступили в игру. После нескольких хитрых ходов и интриг, выменяли у поляков саблю. Чесно говоря, хотели сделать муляж муляжа и подсунуть русским. Не успели. Выхватили саблю на сутки раньше.

Ныне раритет - в США. Казаки думают, что с ним делать дальше.

А питерских чекистов немного жаль. Разучились работать. Насмотрелись сериалов о непобедимых капитанах спецназа, снятых на их же, провинциальной студии, подставили доброе имя Президента страны.

Кроме большой шпионской победы, остаются большие межгосударственные проблемы. Почему Россия до сих пор не рассекретила экспонаты и материалы периода Запорожского казачества, того же Мазепы? Украинской Народной Республики, ОУН-УПА? Почему ограничен к ним доступ украинских историков? Почему не возвратят коллекции украинских музеев, временно вывезенные в 60-80-е годы в Россию и там незаконно оставленных? Вопросов много... Ответов нет. Мешает имперское мышление. Так добрые отношения не строятся!

Американские казаки, украинские журналисты и музейщики, празднуют маленькую, но очень символическую победу.

В честь такого знаменательного события выпускается специальная почтовая марка.

История продолжается. В мире еще много тайн. А в России много областных управлений спецслужб...

Наталья Иванченко, шеф-редактор журнала "Музеи Украины"


Автор:
Прочитали: 1307 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • То який портрет Мазепи правильний?
  • Знайдено нерозпаковані архіви Мазепи!

    Читайте також:
  • Ангели-хранителі святих бібліотекарок
  • Легенда про Київські срібники і Москву, якої ще не було
  • Партія снайперів: програма №0
  • Хакери-раби Російської імперії
  • Легенда про Україну – ядерну державу!
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2966
    Результати опитування



    Лічильники





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.134 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель