Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

РОЗДУМИ НАД 70-річчям ЯЛТАНСЬКОЇ УГОДИ ТА РЕФЛЕКСІЇ ПРО ДОЛЮ І НЕДОЛЮ УКРАЇНИ
Четвер, 25 Грудня 2014

РОЗДУМИ НАД 70-річчям ЯЛТАНСЬКОЇ УГОДИ ТА РЕФЛЕКСІЇ ПРО ДОЛЮ І НЕДОЛЮ УКРАЇНИ


З інавгураційної промови Рузвельта 4 березня 1933 року 
"Єдина річ, яку ми маємо боятись — це власне самого страху"

У зв’язку з останьою агресією в Україні, людські почуття  обумовлені загрозою реального  лиха в кожен деньвідбуваються втрати людського життя. В такій ситуації, кожна людина задумується над своїм майбутнім та майбутнум свого оточиння і це породжує мимоволі у людни страх. Кожна людина застановляється, як можна запобігти людському горю. Чи можна надіятися в катастрофічних ситуаціях на міжнародну допомогу та довіряти договорам і міжнародним порозумінням о взаємній солідарностіі допомозі. В останньому періоді зроджуються великі сумніви, що не всі договори і угоди навіть на найвищому рівні  дотримуються сторони своїх зов’язань, які прирекли і зобов’язалися виконувати у своїх договорах. В нашій пам’яті живе тавро ітрагедія ІІ-ї двітової війни, якій у тому році  виповнюється70-річчя, від її закінчення. Після її закінчення відбулася т. зв. Кримської конференції, яка відбулася в мальовничій околиці поблизу м. Ялти на Криму 4-11 лютого 1945 року.Ялта дорога українцям і тим, що в тому місті з 1961 р. жив і працював 12 років  визначний лікар-подвижник і поет-патріот України Степан Руданський. За час свого перебування в Ялті він доклав чимало зусиль до заснування міської лікарні, медичної бібліотеки та допоміг відкрити санаторно-курортний осередок. Як фахівець користувався авторитетом. Був почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи. Створив бесмертні поетичні твори, незважаючи на те, що страждав на невиліковну на той час хворобу - туберкульоз легень.Помер 3 травня 1873 році,похований у Ялті, де знаходиться його музей. На лоні ялтанської природи відбулася назвичайна конференція, якоїучасниками були представники: Америки, Велико.британії та СССР. Ця трійкаякби віддалила ляк  смерті міліонів людей,якігинули не лише від кульварварів в ІІ-й світовій війні.
Народи
під час ІІ-ї світової війни, пережили гітлєрівське пекло. Переможці над гітлєрівською Німеччиною: през. Рузвелд, премєр-міністрів  В. Черчіл і Й. Сталін, разом зібралися на Конференції і устійнили свої  погляди щодо розмежування кордонів, в повоєнних краях доткнутих катастрофою війни. Тих хто допустився воєнних злочинів проти людства, переможці подбали, щоб їхні вчинки розглянув міжнароднийНюрнберзький судовий трибунал.Коли роздумуємо над тима подіями минулого, мимоволі переносимося думками в сучасне і визначаємо вартість і значення деяких інших міжнародних договорів. Варто навести слідуючий приклад, який ілюструє негативний міжнародний договір. Під час розпаду СССР Україна успадкувала величезний арсенал ядерної зброї. Керівництво української держави   приєдналося до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та погодилося ліквідувати всю ядерну зброю на своїй території. За таке рішення5 грудня1994 року між Україною, Російською Федерацією, Великобританією та Сполученими Штатами Америки було підписаноБудапештський меморандум, який запевняв, що вимінені країни будуть не лише поважати незалежність України  і її суверенітет в існуючих її кордонах, але недопустять до  будь-яких проявів агресії щодо України, а в тому числі і оборонять від економічного тиску.Від 2 червня 1996 р. на підставі цього договору Україна офіційно передала ядерну зброю до Російської Федерації, а тим самим втратила ядерний статус держави. Від цього моменту, особливо РФ не зважаючи на договір, неустанно чинила економічний тиск на Україну.  А врешті у 2014р. РФ підступно збройно захопила частину території України і безаконно анексувала Крим.Kоки ми вже згадали про Крим, то конче треба пригадати цю прикрасну вітку української території, яка ген з сивої давнини стисло пов’язана з історією українського народу.  В перші тисячоліття до нової доби Крим був заселеник кіммерійцями, які належать до Трипільської культури. В 7 ст. до Хруста почали тут появлятися греки, а згодом римляни, ґоти,і гуни. В 989 р. Кримські  землі заволодів кн.Володимир Великий, Щойно в 1425 р.  Крим завоювали татари Золотої Орди. З 1783 р. Крим був захоплений і приєднаний до Російської Імпрерії. Цю землю у багатьох аспектах можна розглядати як унікальне для України явище. По-перше, це найбільший в Україні півострів, що має площу понад 27 тис. кв. км і простягається з півночі на південь на 207 км, зі сходу на захід на 324 км. По-друге, півострів Крим має вельми цікаву й бурхливу історію. Так, наприклад на цьому острові сьогодні жиють кримські татари, українці, росіяни це територія з корінними етнічними мешканцями на чолі з кримськими татарами, яких вважається суто корінною нацією півострова. Одже на цій землі не було і нема однорідного етнічного складу населення.
Повстає питання кого ж в такому разі визволяв Путін в березні 2014 р. в Криму, коли навіть корінні татари під сучасну пору є головним предметом дискримінації на своїй етнічній землі. Всі народи до часу російської агресії  жили на півострові  дружньо. Путін вчинив протиправну військову агресію в сипереч прийнятого договору і під штиками цю землю приєднав до РФ.Для ясності, коротко сьлід пояснити, що  1954 р. Крим Рісія законно повернула Україні зі складу РРФСР. Рада Міністрів Російської Федерації висловилася за "доцільність передачі Кримської області до складу Української РСР...". Президія ВР СРСР на своєму засіданні 19 лютого 1954 р затвердила Указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими та культурними зв'язками між Кримом і Україною.  Додатково узасаднюючи своє рішення тим, що за перемогу над фашизмом Україна заплатила неймовірно найбільш високу ціну — мільйони загиблих, поранених та ненароджених. За різними оцінками, від 9 до 10 мільйонів наших земляків полягли на полях боїв, загинули в окупації, у концтаборах, гетто, в’язницях та на каторжних роботах на чужині, а також в подарунок в нагоди 300-річчя переяславської угоди, задля якої ми стали рабами на своїй землі, так як негри завезені з Африки до США. Наше рабство було значно тяжчим  порівнаню з рабством негрів, ми були рабами на своїй відвічній  землі. Кожен рік віддалював нас від цього трагічного періоду поневолення та від закінчення ІІ-ї світової війни. Жива і невмируща пам’ять залишилася болем в нашому серці так жертви війни, як і жертви голодоморів, раною тяжіють в нашій пам’яті. Післяанексування Криму  Путін пішовдальшою підстипною війною проти двох областей України: Луганської та Донецької ігноруючидальше свій підпис на Будапеському договорі. Співучасники цього догору США і Великобританія не є сторонами конфлікту, але їхня допомога обмежується лише до економічних санкцій, але за відмову України від ядерної зброї в наш час, згадані країни навіть не є готові на продаж зброї Україні, яка б могла себе захищати перед лютою агресією РФ. Байдужість і пониження слабших народів є не лише образою права, але це кидає тінь на правителів тих країн, компромітує їх Керівництвона міжнародній арені і доводить до абсурди такі договори. Зв’язку з тим заходить негайна потреба скликати сторони Будапеського договору на спеціяльну Когференцію і дати світової громадськости правове вияснення.
 Невжеж Російська Федерація, становить понадправний об’єкт на міжнародній арені, якому можна діяти безкарно. Їхні терористичні найманці і частини реґулярної армії вже рік заливають кров’я укаїнську землю на сході держави.Безкарно нистять життя тисячам невинних людей, руйнують культурні і громадські цінності, крадуть і вивозять за межі України цінні маєтності, запроваджують на окупованій тереиторії України систему вбивств і жахливих тортур. Винищують людей похилого віку, ґвалтують жінок, вбивають дітей і провадять дику претензію на панування українською землею і її народом. Невжеж ці звірства катів  не підлягають під ці самі карні статті, як і гітлєрівських злочинців. Пора схаминутися і відкрити новий Нюренберський процес, поки не пізно.
Все, що діється в сучасній Україні в даряє в засади міжнародної моралі і руйнує підставове поняття загальнолюдської справедлувости.Те, що зараз діється в Україні, силою обставин завтра може діятися  на землях іншої держави. Катаклізм, який викликав Питін з тисячами кримінальних  найманців та підсилених регулярною армією РФ це жах. Його жалюгідний імперялізм і  невилікувальна хвороба творити імперію становить міжнародну загрозу, на зразок Адольфа Гітлєра. Уважний спостерігач помітно бачить, що Путін типовий представник неофашистівської  ідеології, яку голосив нациський пропагандист Й.Ґеббельс та гітлєрівський ідеолог Еріх Ґерінґ, який заявляв  1941 році: ,,Найкраще було б вбити в Україні всіх чоловиків віком понад 15  років, а на їхнє місце послати есесівських жеребців’’ (З.Пеленський). Згадуємо ці факти, щоб спам’ятати міжнароідну громадскість, яка рішуче повинна засудити і заявити на весь світ, несміє жоден злочинець поступати так, щоб в новітніх масках відроджувати на світовій арені модерний фашизм. Згадаймо слова Френкліна Рузвельта, виголошені 4 листопада 1938 р: ,,Я насмілююся ствердити, що коли американська демократія як животворна сила припинить свій розвиток,  переставши шукати день і ніч мирні шляхи для поліпшення долі наших громадян, фашизм виросте та зміцніє...’’. До тих вічних правд Рузвельта треба підключуватися так, як до сонячної енергії, яка зогріває і дає  життя.  Знаменні і поучаючі слова також висловив президент Лінкольна перед Американським Конґресом 1 грудня 1862 р: ,, Вогненна проба, через яку ми перейшли, освітлюватиме нашу славу і нашу ганьбу для майбутніх поколінь’’.
Повернімо нашу увагу до домовлень в Ялті та їхніх доповнень  на другій нараді за участю през. Трумана в Потсдамі. Остаточно Европу тоді поділено вздовж ріки Ельби, на дві зони фактичного впливу, східну під контролею Москви і західну під наглядом західних союзників: Америки, Великобританії і Франції. В наслідок  цього договору Німеччину перетворено на дві окремі держави, одну під сателітою західних держав, а другу під сателітом Москви. В результаті цього поділу Польща втратила впливи на західній Україні, Білорусі і Литві, але її винагороджено частиною східнонімецьких земель, з яких переселено німців на інші німецькі території. В тому поділі:   Чехословаччина, Ромунія, Болгарія й Угорщина, впали під безпосередний вплив і контроль Москви, тільки Югославія й Альбанія росташовані на вигідніші віддалі від СССР, зберегли свою суверенність  на межі ,,залізної заслони’’.В тих кордонних поділах найбільше потерпіли і зазнали терпінь українці Підляшша, Холмщини, Надбужанщини, Надсяння, вздовж Солокіїта Лемківщуни. Визначаючи кордони після ІІ-ї світової війни Сталін додатковоподарував Польщіетнічні українські землі Підляшша, Холмчину,  Надсяння й Лемківщину  з такими містами: Перемишлем, Любачів, Ліськом та з іншими українськими етнічними землями. І на тих землях  т.зв.Закерзоння українське населення вже після ІІ-ї світової війни пережило нечувані поневіряння й трагедії. Комуністична Польща намагалася за всяку ціну позбутися корінного українського населення і провадила найрізніші форми винародовлення. Горіли села і лилася невинна кров, відбувалися варварськими методами депортації,на схід і захід, перепроваджувано т. зв. етнічні чистки, тобто затирано сліди українства на тих землях,  де від непам’ятних часів жила українська людність.Це встрісаючі картини особливо для мого поління, якебуло свідком і співучасником тих жахливих подій. Немає в людській мові, слів за допомогою яких можна б докладно віддати всі ті  незлічислені види і роди моральних і фізичних мук, катування і калічення найогиднішими методами невинних людей, які чинили окупанти на нашій землі.
Як надзвичайно прикро, що в наш час з цинізмом відроджує ці ганебності путінська Росія. З східних теренів України і Криму десятки тисяч українців змушені залишати свої доми і тікати в люту зиму разом з маленькими дітьми від злочиннух орд напасників РФ. Ці ворожі наїздники продумала т.зв. гуманітарні допомоги і вже дев’ятий раз по біля 250
вантажних машин ввозять на терен України замість допомоги, везуть зброю для агресорів та іншу допомогу для терористів. В поворотній дорозі ці машини вивозять з українськихпідприємств, урядження та дорогоцінну сировину. Вершиною ценізму додатково є те, що за ініціятивою Путіна 2 листопада 2014 р.перепроваджено незаконні вибори до аж двох псевдоутворень ,,ДНР’’ та ,,ЛНР’’ тобто розподіляй і володарюй  (лат. divide et impera). Це один звідомих принципів за яким, найкращий спосіб можна  управляти і розпалювати ворожнечі між її частинами. А головне агресорові йдеться, щоб при тих утвореннях зруйнувати державний суверенітет України і повернути її в лоно російської імперії. При тому цинізмові слід згадати і черговий цинізм. Путім окремим укзом надав громадянство РФ, колишнім  посадовцям в українськону уряві: ех.през. В. Януковичові. ех.прим’єрові  М. Азорову та ех. прокурові України – В. Пшонці – тим особам, які в розшуках за доконані надужиття у великих розмірах на терені України. В тих складних умовах Україна бореться при великих співчуттях доброзичливух народів, які різними методами намагаються спам’ятати агресивного північного сусіда України. Переживаючи тернистий шлях своєї історії, в  Україна зродила силу селенну героїв, які з любови до своєї  батьківщини віддали і віддають за неї своє життя. Особливо цінуємо героїзм сучасних воїнів, а серед мих багато добровольців, які з високою гідністю і патріотизмом боряться за волю свого народу і незалежну українську державу. Їхній героїзм тим більший, що часто на місце впавшого в бою батька заступає син, чи дочка. Як часто місце впавшого мужа заступає дружина,залишаючи діти під опіку іншим. Завдяки цьому героїзмові чудом вдалося повалили авторитарний режим Януковича й здійснили повне перезавантаження центральної влади, провівши де-факто в умовах війни дострокові вибори.
З гордістю можна навести слова Василя Симоненка, який писав:,,Народ мій є! Народ мій завжди буде!Ніхто не перекреслить мій народ!’’Подібну димку висловив Іван Франко: ,, Я є народ, якого правди сила ніким звойована ще не була’’, або вчив ,, Лиш борися – не мирися, Краще впадь – але не зрадь’’. Якже образно писав Євген Коновалиць: ,,У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю’’. Понад ці пророчі слава, найдосконаліший приклад любові до своєї  Батьківщини дав усім нам сам Ісус Христос, що оплакував Єрусалим, передбачаючи його зруйнування і загибель (Мт. 23, 37-39). Він казав: «Ніхто не достойний більшої нагороди, як тільки той, хто життя своє віддасть за друзів своїх.» За навчаннями Ісуса Христоста так само ревно навчають воїнів наші героїчні  капелани на фронті, надихаючи їхна високу людську гідність в боротьбі проти лютого ворога. Підбиваючи підсумки треба сказати, і хто б там що кому не говорив. А згине зло і правда переможе!Можна відмітити, що помітно в  Росії все більш і більш займають голос освічені і  розумні люди, які визнають загальнолюдські димократичні цінності, виступаючи проти родимих теранів та диспотів. Серед  багатьох варто згадати визначну російську  письменницю Олену Чижову, яка щодо російсько-українських подіий дала в одному інтерв’юглибоку і правдиву оцінку. Олена Чижова — корінна петербурженка, авторка п’яти романів, директор Санкт-Петербурзького ПЕН-клубу, редактор міжнародного журналу «Всемирное слово» і перекладачка з англійської. Головна лінія її романів — петербурзька тема, яка визначає і психологію, і характери героїв. Точніше, героїнь, бо Чижова однозначно віддає перевагу жіночим характерам. Два її романи — «Лавра» і «Злочинниця» — увійшли до короткого списку премії «Російський Букер», а останній роман «Час жінок» був удостоєний цієї нагороди. Також «Час жінок» був номінований на ентральноєвропейську літературну премію «Ангелус». Саме на церемонії нагородження у Вроцлаві (Польща), де вона дала свою оцінку про останні події. Оленасказала «Моя батьківщина — Росія, яка є частиною Європи, а батьківщина Путіна — це КДБ», — так твердо і переконливо сказала письменниця. А дальше продовжувала  ,,Жахливі військові події на Сході, а також анексія Криму — це рана, що не гоїться, що позначатиметься дуже і дуже довго. Мене засмучують навіть не офіційні стосунки між українською і російською державою, бо рано чи пізно політики домовляться їх уладнати. Хоча б тому, що багато з них — люди просто цинічні, для яких головне — політична й економічна вигода. Але ці події дійсно розділили людей. Ось це жахливо, і з цього буде дуже складно вибиратися. Це не офіційний пакт, це людські долі. Бо, коли справа стосується особистих зв’язків, більшість з нас не міркують цинічно, а міркують від серця. Я не знаю, як ми будемо це відновлювати. Я хотіла б підкреслити, що не ототожнюю себе з правлячим режимом. Одна справа — країна Росія, а інша справа — правлячий режим. Тому одразу після кримських подій я підписала лист протесту. Коли я думаю про українців і коли зустрічаю когось з України, я мимоволі відчуваю навіть не сором, а сильну внутрішню напруженість і давлять мене немилі почуття’’.
Можна лише щиро поґратулювати за теплі і співчутливі слова Олени Чижовій і, прости Господи, але треба поіменно назвати, що зловісна епоха відійшла, а залишився її злочинець і чекає на свій відхід. Завершується поточний рік, українці з національною честю і гідністю  демонструють черговий раз світові свою незламну волю жити в незалежній державі, де має панувати національна і соціальна справедливість. Боже благослови й допоможи нам в тому!


                                                                                        Ярослав Стех




Автор:
Прочитали: 28 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • ЗВЕРНЕННЯ‭ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДО КОЛЕКТИВУ МУЗЕЮ.
  • ВИКОРИСТАННЯ ДОСЯГНЕНЬ ДЖ.М. КЕЙНСА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
  • СКУ закликав Прем’єр-міністра Нідерландів розблокувати повну та безумовну ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
  • ВИЗНАЧНА СПІВЗАСНОВНИЦЯ ПОЛЬСЬКОЇ ,,СОЛІДАРНОСТІ’’- УКРАЇНКА АННА ЛЮБЧИК-ВАЛЕНТИНОВИЧ
  • "ЗАСЛУЖЕНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ"
  • "ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ"
  • "ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ"
  • ІНТЕРВ’Ю СЕКРЕТАРЯ РНБО УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРА ТУРЧИНОВА ТИЖНЕВИКУ «НОВОЕ ВРЕМЯ»
  • Переяславські угоди зїли миші! Ніякого об‘єднання України і Росії не було!
  • «ПІСЕННЕ ДИВО УКРАЇНИ – МАРУСЯ ЧУРАЙ ТА ЇЇ ДОБА»
  • НАСТУП НА САДИБУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ У СЕЛІ КОЛОДЯЖНЕ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ!!!
  • МОЇ РЕФЛЕКСІЇ ПРО РОДИНУ АНТОВИЧІВ НА ТЛІ 100-річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТЕТЯНИ
  • ЕПОХА КИЇВСЬКОЇ РУСІ-УКРАЇНИ ТА 1000-річчяЗАГИБЕЛІ Св. БОРИСА І ГЛІБОВА
  • Світовий Конґрес Українців вітає ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
  • ОГОЛОШЕННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»
  • ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ
  • Прес-секретар Білого дому Джей Карні про російсько-українські угоди
  • СКУ засуджує рішення владних структур України призупинити підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
  • Щодо призначень на керівні посади у гуманітарній сфері Міністерства оборони України . ЗАЯВА СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ.
  • ІСТОРІЯ УЧАСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У ОПЕРАЦІЯХ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ І БЕЗПЕКИ
  • Переяславські угоди і геополітика: як народилася легенда
  • ЩОДО ІНТЕРНЕТ-ПРОЕКТІВ ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • Козельщинський собор жахів... Анатолій Шолудько У. Наслідки радянсько-нацистської угоди
  • Роздуми редактора журналу "Музеї України" про музейне майбутнє Тетяни Міронової
  • РОЗДУМИ ПРО СИЛУ ПІСНІ В ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ НУДЬГИ У СТОРІЧЧЯ ЙОГО НАРОДЖЕННЯ
  • ДО 125-річчя НАРОДЖЕННЯ ТА 75-річчя СМЕРТІ ЛЕСЯ КУРБАСА І ЙОГО ТВОРЧЕ ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ УКРАЇНИ
  • Україна технічна: роздуми про національну ідею й конкретні напрямки її реалізації
  • Україна технічна: роздуми про національну ідею й конкретні напрямки її реалізації
  • Історична наука та музейне життя. Роздуми про майбутнє минулого
  • ПІРАМІДИ В СТЕПАХ УКРАЇНИ

    Читайте також:
  • Путин поцеловал св.Николая в стекло и назвал своих опричников дураками
  • «Роль цінностей в історії Франції»
  • Фонд народонаселення ООН провів соціальну акцію за участі відомих татусів
  • БУЛО МІСТО – САД. СТАЛО – ПЕНЬКІВ
  • З А Я В А
  • Час походів з прапорами, протестів з національно-демократичними гаслами пройшов
  • Свято героїв у Києві
  • Звіт ПРООН: Україні потрібно надати підтримку малому та середньому бізнесу через великі банки
  • Мережа “Імпакт Хаб” і ПРООН запускають цьогорічну програму Accelerate2030
  • Араука́рії - ще одна туристична перлина Донеччини!
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв,Миколаїв - Сергій Порфірєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

     



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2960
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.207 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель