Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

Ентузіаст музейної справи
Четвер, 20 Червня 2013

Ентузіаст музейної справи

Нещодавно в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» відбулося двадцять четверте засідання клубу «Національні святині», яке було присвячене вивченню історії міста Любомля Волинської області та його архітектурних пам’яток.

Кожне з проведених засідань цього проекту наштовхує на нові роздуми й наукові пошуки у справі збереження того неоціненного надбання, що залишилося нам у спадок. На таких заходах завжди є можливість познайомитися з надзвичайно цікавими, талановитими й відданими своїй справі людьми. Один з них – директор Любомльського краєзнавчого музею Олександр Дмитрович Остапюк. Його виступ на засіданні привернув увагу щирістю, непідробним вболіванням за подальшу долю історичного та культурного надбання рідного краю. Він розповів про історію м. Любомля, особливу увагу приділив пам’яткам історії та архітектури міста, зокрема церкві Святого Георгія, костелу Святої Трійці, синагозі – одній з найдавніших єврейських споруд в Україні, знищеній 1947 року. Свої дослідження щодо цих та інших культових споруд краю опубліковані ним у власних книжках про церкви Любомльського району та історію римо-католицьких парафій і польської общини на Волині (з квітня цього року остання книжка знаходиться у фонді ДНАББ ім. В. Г. Заболотного).

Хотілося б зазначити, що засновником і організатором Любомльського краєзнавчого музею, якому 1976 року присвоєно найменування «Народний музей», був батько Олександра Дмитровича – учитель історії Остапюк Дмитро Олександрович. Напевно, батьківська одержимість краєзнавчими розвідками передалася й синові. Нині музей нараховує понад 20 тис. експонатів основного фонду і близько 4 тис. – допоміжного. У різних відділах музею експонуються скам’янілі їжаки, молюски, белемніти, дерево юрського періоду, відбитки на камені рослин, конкреції і конгломерати, знаряддя праці людини від палеоліту до ХІІІ ст., зброя, документи, побутові речі, одяг тощо. Тут є великі й цікаві колекції з археології, нумізматики, фалеристики, етнографії, іконопису, декоративно-прикладного мистецтва, представлені стародруки, персональні фонди художників М. Букатевича, В. Михальської, народної артистки Н. Ужвій, професора Н. Букатевича, засновника музею Д. Остапюка.

Під керівництвом нинішнього керівника музею проводиться систематична робота у Волинському, Львівському, Житомирському, інших архівах України та зарубіжжя (особливо Польщі), ДНАББ ім. В. Г. Заболотного з пошуку нових інформаційних джерел з історії краю, ведеться листування з нащадками відомих особистостей, які є вихідцями з Любомльського району, зокрема з родичами Н. Ужвій, М. Букатевича, генералів О. Скіпальського, В. Бородчука, А. Яворського, М. Чака та ін.

За останні 15 років музей поповнився цінними археологічними експонатами, що були знайдені під час останніх десяти археологічних розкопок на території Любомльського району (розвідки проводились у м. Любомлі на городищі Х–ХІ ст., на городищі «Замчище» ХІІІ–ХІVст., у центрі міста; локалізовано місце розташування літописного м. Угровська).

Маючи таку величезну кількість унікальних експонатів, експозиційна площа музею на сьогодні становить лише 150 м2. Для розвитку музею необхідно подбати про виділення додаткових територій. Місцевою громадою ще в перші роки незалежності України було запропоновано передати під приміщення місцевого краєзнавчого музею залишки пам’ятки архітектури – палацу Браницького. Таке рішення цієї проблеми сприяло би збереженню пам’ятки та забезпечувало би повноцінне функціонування музею.

До сьогодні зберігся лише південний флігель палацу, що входив до палацово-паркового ансамблю, збудованого в Любомлі великим коронним гетьманом Францішеком Ксаверієм Браницьким у другій половині ХVIII століття. Зображення ансамблю в цілому відтворене на акварелі художника Вілібальда Ріхтера 1827 року, яка знаходиться у Ягелонській бібліотеці Кракова. Цей малюнок є найбільш раннім і єдиним зображенням Любомльського палацу.

На основі цієї акварелі та друкованих матеріалів, що збереглися донині, можна зрозуміти, що це був об’ємний палацовий корпус, який складався із чотирьох частин: південного двоповерхового крила палацу (зберігся до наших часів), двоповерхового корпусу, одноповерхової галереї (можна припустити, що тут містився зимовий сад або відбувалися бали), головного двоповерхового палацового корпусу (північне крило). Це ранньокласицистична будівля зі слабо акцентованим центральним псевдоризалітом на головному фасаді, завершеним трикутним фронтоном. Фронт головного фасаду палацу був зорієнтований на центральну ринкову площу міста, створивши вісь «палац» – «замчище» – «ринок». На північ від палацу був закладений великий сад, обнесений кам'яною огорожею.

Доля пам’ятки трагічна. У 1849 році уряд царської Росії конфіскував цей маєток і землі за політичну діяльність Браницького-молодшого. Дізнавшись про наміри уряду, власники Браницькі дозволили місцевим мешканцям виносили з палацу все, що душа бажала. Наприкінці ХІХ століття власницею палацу була близька родичка російського письменника Івана Тургенєва, а з 1939 року тут оселився прикордонний загін, вояки якого поступово руйнували пам’ятку. Допомагали й місцеві мешканці: вони розібрали на цеглу майже всю споруду. Від колишнього розкішного 200-метрового палацу лишилося одне крило, довжина якого сягає 40 м. Південне крило, що зосталося, збудоване із цегли, прямокутне в плані, двоповерхове, коридорної системи, з одним слабко виявленим в плані ризалітом і чотириколонним тосканським портиком на висоту одного поверху на західному фасаді. Внутрішнє планування – секційне й коридорне з двостороннім розміщенням кімнат. У радянські часи в цьому приміщенні розташовувалося і профтехучилище, і російська школа. Нині тут дитячо-юнацька спортивна школа.

Любомльські історики, краєзнавці та місцева громада не покидають сподівань отримати історичну споруду під приміщення місцевого краєзнавчого музею. Активно суспільні люди гуртуються навколо директора музею. А однодумців у нього багато. Тож разом з ним на засідання до Києва прибули Микола Сергійович Дзей, керівник секції історичного краєзнавства Малої академії наук Любомльської районної станції юних техніків, Сергій Лончук та Іван Грига, мешканці Любомля (нині студенти вищих навчальних закладів України), які представили не менш цікаві та пізнавальні виступи з демонстрацією презентації та фільму, створених на базі їхніх власних досліджень. Учасники двадцять четвертого засідання з вивчення історії малих міст України щиро вірять у те, що від праці таких небайдужих людей, їхніх знань і громадянської позиції залежатиме вирішення багатьох культурних проблем сучасності, зокрема й державного значення.

 

Зав. науково-методичним відділом

Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки

імені В. Г. Заболотного

Олена Віталіївна Жидецька


Автор:
Прочитали: 29 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • 2000 км АТО Музейної експедиції
  • Європеїзація музейної справи по-українському
  • Інформація "Правої Справи" про російську станцію радіоперешкод на Донбасі підтвердилася
  • ‘’Реформатори’’ музейної справи – хто вони?
  • Соціологія музейної справи
  • Науково-практичний семінар «Соціологія музейної справи»
  • Стан та проблеми розвитку музейної сфери в умовах сучасних викликів
  • презентація Музейної експозиції «Народна війна»
  • З музейної експозиції в бій
  • Гламурки музейної галузі
  • Кінець музейної війни?
  • брифінг Михайла Кулиняка на тему «Модернізація музейної справи в Україні»
  • Вимагаю кримінальної справи за порушення правил ведення війни
  • «Народна війна»
  • Стан та проблеми музейної справи в Україні.
  • Генерал ФИЛАТОВ об "АРКТИК СИ" : Москва сорвала израильскую провокацию 3-й Мировой войны.

    Читайте також:
  • Говори красиво: 10 українських слів, якими ви здивуєте своїх друзів
  • Прогнози: через 100 років...
  • Син Голови Запорізької ОДА став курсантом військового училища НАТО!
  • Стерхощук. Фотожаби на великого Пу-Ху
  • КЕРАМІЧНІ РОЗЕТКИ З ДЕКОРУ ПАЛАЦУ І. МАЗЕПИ В БАТУРИНІ: КОМП’ЮТЕРНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КИЇВСЬКІ АНАЛОГІЇ
  • Чому в США легалізовано націонал-соціалізм і символіку Третього Райху
  • Геть московських попів!
  • Заборонити окупаційну російську церкву НЕГАЙНО!
  • “Кубань з Україною”
  • РАВВИН-КОРБАНИЗАТОР ВЕТЕРАНОВ АТО.
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2972
    Результати опитування



    Лічильники






    світ

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.309 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель