Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

Музей Богдана Хмельницького у Чигирині
Середа, 24 Квітня 2013

Музей Богдана Хмельницького у Чигирині

Ідея створення в Чигирині музею Богдана Хмельницького виникла в ході підготовки до святкування 400-річчя з дня народження великого гетьмана, розпорядження про відзначення якого підписав Президент України Леонід Кравчук у 1993 році.

Адреса: Відділ Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", 20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул., Грушевського, 26
Телефон: +38 04730 28931, 27728, 27827.
Завідувач відділу: Пискун Ольга Олександрівна.
Вхід платний.

У зв’язку з економічними негараздами в країні вийшла урядова постанова про заборону нового будівництва і дозволялася лише реконструкція та реставрація архітектурних пам’яток, тому керівництво заповідника разом з працівниками Науково-дослідного інституту теорії історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ) зважилися на нестандартний крок. У Петербурзьких архівах були виявлені креслення Присутственних місць (Повітової управи) початку XIX століття російського архітектора Івана Кедріна. Науковці НДІТІАМ на чолі з академіком архітектури С.К. Кілессо вивчили ці матеріали і склали проект відтворення цього комплексу.

Восени 1995 р. його будівництво завершилося. В головному двоповерховому корпусі відновлених "Присутственних місць" початку XIX ст. на площі 517 м2 мала розміститися експозиція, що розповідала про життя та діяльність гетьмана Б. Хмельницького [1, 6].

Музей розпочав свою роботу 25 грудня 1995 року. На час його відкриття в 10 залах розміщено тимчасову виставку, що складалася частково з експонатів фондів НІКЗ "Чигирин", частково – з музейних збірок Черкаського обласного краєзнавчого та Національного художнього музеїв.

Оскільки колектив НІКЗ "Чигирин" лише формувався і не мав досвіду музейної роботи, розробку тематико-експозиційного плану (ТЕПу) постійної експозиції першого в Україні музею Б. Хмельницького взяли на себе старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею, Заслужений працівник культури України Coca Павло Петрович та голова Ради обласного Товариства охорони пам’яток історії та культури, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка Дубовий Олексій Мусійович. Художнє оформлення експозиції мав виконати колектив ПП "Творча майстерня "Архітектура" на чолі з художником-архітектором, лауреатом Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка Сергієм Михайловичем Фурсенком.

Завдання постало нелегке. Труднощі були спричинені тим, що заклад не мав музейної колекції, яка б повною мірою відобразила події середини XVII ст. в експозиції.

У ході підготовки ТЕПу авторами проведена значна науково-дослідницька робота, ретельно підібраний речовий і текстовий матеріал, використана велика джерельна база. 5 липня 1995 р. концепція, структурний і тематико-експозиційний плани музею Б. Хмельницького затверджені на засіданні науково-методичної Ради Черкаського обласного краєзнавчого музею [2]. ТЕП отримав схвальні відгуки академіка В.А. Смолія, доктора історичних наук, професора А.Ю. Чабана, доктора історичних наук, професора А.Г. Морозова. Однак, рецензії фахівців Національного музею історії України вказували на низку недоліків, зокрема: переобтяження копійними матеріалами, складні для сприйняття тексти, відсутність оригіналів XVII ст., відхід від висвітлення особи Б. Хмельницького.

На засіданні координаційної Ради зі створення музею Б. Хмельницького, що відбулася 26 січня 1996 р., наголошено на необхідності активізувати збір музейних матеріалів XVII-XVIII ст., виготовленні копій документів та предметів, передбачених планом експозиції, проведенні нових археологічних досліджень в м. Чигирин та с. Суботів.

Важливо, що в тяжкий період існування закладу (в 1996-1999 рр. він, практично, не фінансувався) ідея створення музею Б. Хмельницького не була відкинута, і він не став черговим краєзнавчим музеєм місцевого значення.

Зважаючи на економічні негаразди, тематико-експозиційний план, розроблений П.П. Сосою та О М. Дубовим, не був втілений в життя.

В умовах відсутності постійної експозиції основною для музею стала виставкова робота, адже виставка – це можливість залучити як нових, так і постійних відвідувачів. За 10 років існування закладу в ньому організовано близько 80 виставок, які розповідали про життя та діяльність великого гетьмана, Національно-визвольну війну українського народу 1648-1657 рр., Чигиринські походи 1677-1678 рр., знайомили жителів Чигиринщини та гостей заповідника з роботами відомих художників України та світу, майстрів декоративно-прикладного мистецтва та інше.

Кульмінацією виставкової діяльності музею Б. Хмельницького стала міжнародна виставка "Атрибути гетьманської влади та особисті речі Б. Хмельницького із музеїв Європи", яка працювала в Чигирині в квітні-червні 2002 року. Лише за час її проведення музей відвідало 11 тисяч екскурсантів (для порівняння: в 1995 р. – 5 тис, в 2001 р. – 14 тис.) [4].

Істотні зміни в житті закладу розпочалися в 2000 р., коли відновилося фінансування НІКЗ "Чигирин" згідно зі статтями бюджету.

12 квітня 2001 р. на спільному засіданні науково-методичної Ради працівників управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України та Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" розглянуто питання про концепцію, структурний та тематико-експозиційний плани 1-5 залів музею Б. Хмельницького. Враховуючи зауваження, висловлені в рецензіях працівниками Національного музею історії України, новий авторський колектив (до нього увійшли заступник генерального директора НІКЗ "Чигирин" з наукової роботи Мартинова Г.П. та заввідділом "Музей Б. Хмельницького" Пискун О.О.) вирішили змінити концептуальні підходи до висвітлення постаті гетьмана Б. Хмельницького в музейній експозиції. Відповідно до концепції змінено і структурний план. Суть зміни полягала в тому, що відійшовши від хронологічно-проблемного підходу до побудови експозиції, автори зосередили увагу на діяльності Б. Хмельницького, показуючи події Національно-визвольної війті через "призму" його особи. Крім того, враховуючи важливість виставкової роботи, вирішено виділити експозиційні площі для тимчасових виставок (у старому ТЕПі вони не передбачені). На засіданні також представлено ескізний проект 1-5 залів музею, розроблений ПП "Творча майстерня "Архітектура"".

Вечірній музей

Концепція, структурний, тематико-експозиційний плани музею та проект художнього вирішення експозиції схвалений з незначними зауваженнями, серед яких вказано на необхідність спрямувати роботу колективу заповідника на тематичний збір експонатів, придбання музейних предметів XVII ст., антикварних речей, проведення археологічних досліджень [5].

Протягом 2001-2003 рр. у музеї Б. Хмельницького відремонтовано сім залів та підвальне приміщення, обладнано два виставкові зали, завершені роботи над першим і розпочато оформлення другого залу постійної експозиції музею.

Одним із головних завдань працівників закладу впродовж усього часу його існування було і залишається формування музейної колекції. Лише за 4 останні роки до фондів НІКЗ "Чигирин" надійшло 4670 предметів основного фонду та 1286 – допоміжного. З них – 267 речей XVII ст. Важливим джерелом поповнення музейної збірки цінними речами є допомога меценатів: офорти відомого українського художника Олександра Данченка; колекція зброї східного походження ХVІІ-ХVІІІ ст., "Катехізис" (церковна книга) XVIII ст.; виготовлення копії прапора Б. Хмельницького, що зберігається у Швеції; унікальна зброя та спорядження XVII-ХVШ ст..

Гетьманські клейноди і копія прапора Б. Хмельницького

Велику кількість середньовічних матеріалів передано до НІКЗ "Чигирин" внаслідок археологічних розкопок на місці церкви Святих апостолів Петра і Павла, бастіону Дорошенка, резиденції Б. Хмельницького в Чигирині. Однак їх недостатньо для створення відповідного предметного середовища XVII ст. Тому вирішено, окрім муляжів та копій, розмістити в експозиції музею речі пізніших періодів, типових для XVII ст. Це дасть змогу розкрити усі передбачені ТЕПом теми. З часом, в міру придбання речей відповідної епохи, ці експонати будуть замінені.

Одна з музейних експозицій

Нові фондові придбання, поява раніше невідомих документів, сучасні наукові дослідження життя та діяльності Б. Хмельницького дали змогу доповнити структурний і тематико-експозиційний плани музею Б. Хмельницького. Його остаточний варіант затверджено на науково-методичній Раді заповідника у січні 2006 р.

Таким чином, у 9 залах музею Б. Хмельницького будуть висвітлені теми:
"Наддніпрянська Україна в кінці XVI – початку XVII ст. родина Хмельницьких на Чигиринщині" (зал № 1);
"Життя та діяльність Б. Хмельницького до 1648 року" (зал № 2);
"Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний полководець Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр." (зали 3-5);
"Чигирин – столиця української козацької держави" (зал № 6);
"Б. Хмельницький та українська православна церква" (зал № 7);

"Б. Хмельницький – творець Української держави" (зал № 8).

Для розширення можливостей масової науково-освітньої роботи в ТЕПі передбачений виставково-лекційний зал (зал № 9). В ньому, за допомогою технічних засобів і спеціально підготовлених занять, можна узагальнювати й поглиблювати знання про Б. Хмельницького, зосередити увагу на більш вузьких аспектах його діяльності.

Богдан Хмельницький. Портрет невідомого художника ХVІІ ст. Олія.Одна з виставкових зал музею

Для тимчасових виставок відведений зал площею 67 м2.

В кінці 2005 р. за державною субвенцією на розвиток історико-культурної спадщини Чигиринщини виділені кошти на завершення робіт зі створення постійної експозиції музею Б. Хмельницького. Влітку 2006 року ці роботи були завершені.

На сьогодні, музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів, які дозволяють змістовно, образно реконструювати історію, дають можливість відвідувачам поринути в героїчне минуле нашого народу, відчути нерозривний зв’язок поколінь. Безперечно, головне місце в колекції займають пам’ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі. За їх допомогою відтворено матеріально-предметне середовище, в якому жив та вершив державотворчі справи гетьман Богдан Хмельницький.

Герб Богдана Хмельницького

До визначних історико-культурних пам’яток музейної збірки належать зразки холодної та вогнепальної зброї – шаблі, ножі, бойові сокири, чекани, рушниці. Серед експонатів музею – польова гармата XVII ст. прикрашена зображенням польського герба «Побуг» – в овальному щиті перевернута вниз підкова із кавалерським хрестом на ній. Таким гербом користувався гетьман Петро Конашевич Сагайдачний, який, імовірно, і був замовником гармати. Становить інтерес середньовічний панцир, знайдений у с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області (у середині XVII ст. воно належало Б. Хмельницькому). Обладунок відносився до захисного озброєння, призначався для захисту тулуба від шабельних ударів та колючої зброї. Панцир зроблений із злегка опуклих залізних пластин та сплощених кілець із залізного дроту, сплетених у кольчужне полотно. Відрізнявся легкістю, рухливістю, пластичністю, що було особливо важливо для кіннотника.

Одна з експозицій музеюЗброя в експозиціях музею

Окрему групу предметів становлять особисті козацькі речі: люльки, гребінці, бритва, похідна виделка, перстень-печатка із зображенням герба «Леліва» та ініціалами власника «М.І». Музей Богдана Хмельницького налічує в експозиції більш ніж півсотні предметів гончарного виробництва XVII-XVIII століть. Серед них кухонний та столовий посуд, пічні кахлі, побутові вироби різного призначення (підсвічники, іграшки, ремісничі знаряддя праці). Вони вирізняються високою якістю виробництва, різноманітністю форм та оздоблення. Усе це дає підставу вбачати в цій колекції мистецьку та історичну цінність.

Цікавою є будівельна кераміка, зокрема, пічна кахля XVII ст. «Сотник і джура» із місця садиби Богдана Хмельницького в селі Суботів. На лицьовій пластині кахлі зображено вершника (сотника) та піхотинця (джуру), який лівою рукою тримає за повід коня, а правою – древко з трикутним прапором на вершині.

Кахлі пічні XVII ст.Кахлі пічні XVII ст.

З-поміж археологічних речей, представлених в експозиції, великий інтерес становлять рештки жіночого одягу – ліфа та очіпка, виготовлені з коштовних тканин – італійської парчі з тканим золотим узором, шовку, прикрашені срібним мереживом ручної роботи. Нумізматична збірка музею відображає характер грошового обігу та рівень економічного розвитку Наддніпрянщини за часів Богдана Хмельницького. В ній зібрані монети Речі Посполитої, Пруссії, Швеції, Голландії, Іспанських Нідерландів, Московського царства та Кримського ханства XVI-XVII ст. різних номіналів.

Центральне місце в цьому експозиційному комплексі належить змішаному скарбу монет, який випадково було знайдено під час земляних робіт поблизу с. Вітове Чигиринського району. Скарб нараховує 901 одиницю, більша частина з яких соліди – дрібна розмінна монета з низькопробного срібла або міді. Найстарішою монетою скарбу є солід Сигізмунда ІІІ 1615 року, найпізнішою – шведський солід 1669 р.

Значна частина музейної колекції – це твори українського образотворчого мистецтва. Особливої уваги заслуговує портрет Богдана Хмельницького виконаний невідомим автором у XVIIІ ст. Портрет надійшов до фондів Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» із Чигиринського краєзнавчого музею.

Колишній директор музею Віктор Сергійович Горковенко пригадав, що в 70-х роках ХХ ст. це зображення приніс один із місцевих жителів. На жаль, його ім’я не запам’ятали. У будинку невідомого чигиринця портрет пережив і Велику Вітчизняну війну. Від неї на полотні залишилося декілька пошкоджень від куль. Після реставрації портрет Богдана Хмельницького середини XVIIІ століття зайняв достойне місце в експозиції музею.

Сучасне українське мистецтво репрезентоване роботами О. Данченка, Ф. Гуменюка, О. Сіренка, С. Гончаренка, Ю. Саницького, Бориса та Галини Туліних, Н. Атамась.

rozpys_onufriyevych_muzey2Декоративний розпис Лідії Онуфрієвич (з експозиції в музеї)

Гордість музею – серія картин «Гетьмани України» Данила Георгійовича Нарбута – Народного художника України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка. Мистецький доробок Д. Нарбута величезний і гідно оцінений сучасниками. Його твори є в багатьох музеях України та приватних збірках Австралії, Бельгії, Німеччини. У музеї Б. Хмельницького зберігається 27 його робіт.

Одна з картин Д. Нарбута додає затишку в сільраді с. Боровиц

З часу відкриття нової експозиції у закладі побувало близько 70 тисяч туристів. Їх кількість постійно зростає. Музей творця української держави Богдана Хмельницького відвідують екскурсійні групи з Києва, Дніпропетровська, Кіровограда, Маріуполя, Львова та багатьох інших міст України.

Сьогодні музей Богдана Хмельницького – центр науково-дослідної, виставкової роботи, патріотичного, духовного виховання молоді, учасник всеукраїнських та міжнародних проектів. Варто згадати, що 2006 р. заклад став учасником україно-голландського проекту «Матра / Музеї України». У 2008 р. – музей Б. Хмельницького брав участь у II Всеукраїнському музейному фестивалі (м. Дніпропетровськ), де став переможцем у конкурсі аудіо-візуальних програм (номінація «Візитна картка»). 2010 року кращі експонати музею представляли заклад на міжнародній виставці «Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII-XVIIІ ст.ст.)», яка проходила в Українському музеї у Нью-Йорку. Працівники відділу вивчають та вводять у науковий обіг предмети з колекції музею, популяризують його на сторінках наукових, науково-популярних та періодичних видань.

Отже, музей гетьмана Богдана Хмельницького стає одним із найбільш знаних в Україні.


Джерело матеріалу:

Пискун O. До історії створення музею Богдана Хмельницького в місті Чигирин // Чигиринщина: історія і сьогодення: Матеріали науково-практичної конференції 17-18 травня 2006 р. – Черкаси: "Вертикаль", видавець ПП Кандич С.Г., 2006. – С. 236-240
Пискун O. Музей Богдана Хмельницького в Чигирині: історія та сьогодення // "Музеї України". – 20 жовтня 2010 р.

Джерела, використані автором матеріалу Пискун О.:

1. Заповідник козацької слави // Пам’ятки України. – 2002. – № 2. – С. 6.
2. Витяг із протоколу № 7 засідання науково-методичної Ради Черкаського обласного краєзнавчого музею 05.07.1995 р. // Науковий архів НІКЗ "Чигирин", 1995 р.
3. Протокол засідання координаційної Ради зі створення музею Б. Хмельницького в Чигирині 26 січня 1996 р. – Науковий архів НІКЗ "Чигирин", 1996 р.
4. Статистичний звіт НІКЗ "Чигирин" // Науковий архів НІКЗ "Чигирин", 2001 р.
5. Протокол засідання науково-методичної Ради працівників управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України та Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", 12.04.2004 р. // Науковий архів НІКЗ "Чигирин", 2004 р.


Автор:
Прочитали: 250 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • Каїрський єгипетський музей
  • Глава профсоюза: Музей в Пирогово погибает
  • «Бабусина вишиванка» – Донецький обласний художній музей відкриває свої скарби
  • Про БОГДАНА ЗАГАЙКЕВИЧА
  • Прифронтове музейне село Олександро-Калинове
  • Музейна рада: "потішне військо"?
  • ДО 80-річчя ВІД ДНЯ СМЕРТІ ПОЕТА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ БОГДАНА-ІГОРА АНТОНИЧА
  • Віднайшли БТРи, якими штурмували Майдан. Музейники просять передати їх на збереження
  • Великоанадольський музей лісу
  • «Нові акценти музейництва»
  • Украинский музей конопли
  • Музей Українського радіо
  • Владислав Мороко про Музейне Запоріжжя
  • Музейними просторами в Пирогові бродять безпритульні собаки
  • В Києві відкрито Музей «Гідність та Честь українців»
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ – НОВІ ФОРМИ, НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • Міжнародний день музейного селфі у Чернігівському обласному художньому музеї
  • Готується перша Музейна експозиція в АТО-2017
  • Музей інопланетян!
  • 12 Музейна експедиція в АТО: ДОКМ
  • Проблеми утворення та розвитку музейних інституцій в Збройних Силах України (1991 – 1996 рр.)
  • Музей в трьох лініях оборони:ДОКМ
  • Музей у столиці Латвії пропонує екскурсії українською
  • 11 Музейних експедицій в АТО за рік!
  • Путін пограбував Донецький краєзнавчий музей?
  • Донецький краєзнавчий музей відроджується в Україні!
  • 2000 км АТО Музейної експедиції
  • 3 доби обстрілів. Музейна експедиція вийшла із зони АТО
  • Музейна експедиція в Маріуполі
  • Вздовж лінії фронту стартує Музейна експедиція

    Читайте також:
  • Финансовое положение Украины улучшается
  • Від Музею плакату...
  • ПРО ПЕРЕМИСЬКОГО ЄПИСКОПА ІВАНА СНІГУРСЬКОГО
  • Аміна Окуєва відкрила вогонь у відповідь і тяжко поранила кілера
  • Патріотичні музеї
  • Войди в состояние собственной невесомости! – Константин Стасюк
  • Майбутній Президент - пристрасна жінка в образі худого бороданя!?
  • Київська повія і вбивство Нємцова
  • «Японський цуру в українському піднебессі»
  • Отель «Waterflower»
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2963
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.077 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель