Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

ЧОМУ ЧЕРВОНІ ПЕРЕВЕРТНІ ЗАХИЩАЮТЬ «ВЕРВОЛЬФ»
Понеділок, 22 Серпня 2011

ЧОМУ ЧЕРВОНІ ПЕРЕВЕРТНІ ЗАХИЩАЮТЬ «ВЕРВОЛЬФ»

Напевне навколо жодної з таємниць Другої світової Війни не напустили стільки інформаційно-міфологічного туману, як навколо ставки Гітлера під Вінницею. Тисячі сторінок і шпальт усіляких «незалежних» розслідувань, досліджень, розвідок — аж до сканувань, як із космосу, так і з мізків усіляких паранормальних індивідуїв.

Але от цікава обставина: справді незалежних об’єктивних досліджень цієї теми і на сьогодні практично не існує. У бездонному баговинні напівправди і відвертої брехні потонули крихти істини. Тож віддамо належне українському дослідникові Євгену Шафранському, котрий ще вісім років тому спробував зібрати і систематизувати те, що, принаймні, можна вважати серйозними версіями. Вийшло небагато — кілька сторінок публікації в одному з червневих  номерів щотижневика «Дзеркало тижня» за 2003-й рік. Після цього — ані звуку. Наче хтось і водночас скомандував «відбій». Ну, може не так в лоб, але враження складається.

Так тривало б і далі, якби не рутинне загалом рішення нинішньої вінницької влади про упорядкування колишнього гітлерівського лігва під символічною назвою «Вервольф» і перетворення його на меморіально-туристський комплекс. Йшлося, перш за все, про пам’ять, а не про зиск. Адже, за різними даними, десь там закопано від чотирьох до чотирнадцяти тисяч радянських військовополонених та мирних громадян, котрих, знову ж таки, за офіційними даними, гітлерівці знищили після здачі об’єкту в експлуатацію.

Але наші «ліві» здійняли неймовірний галас про якусь там ґлорифікацію нацизму, про потурання ну вже зовсім міфічним українським неонацистам, котрі, мовляв, сплять і мріють відродити на старих руїнах «Вервольфу» фашистську державу. Будь-яка нормальна людина, в Україні сутня, скаже на це: «Тиць Гриць!» — і тільки. Але той, хто знає, що істерії малоросійських комуністів насправді добре відрежисеровані — і то не у штабі Петра Симоненка — повинен замислитися: з якого приводу шум?

Дозволимо собі висунути принаймні дві вельми вірогідні версії, розгляду яких 70 років уникають колишні і нинішні міфологізатори.

Вищезгадані «комуністи від Симоненка» полюбляють поминати лихим словом батальйон «Нахтігаль», сформований, як відомо, з українців, котрі до 1-го вересня 1939-го року були громадянами Польщі. Але чомусь навіть серйозні дослідники теми не згадують, за яких обставин закінчився бойовий шлях цього розвідувально-диверсійного підрозділу Вермахту.

А даремно!

Після класичних із точки зору тактики цього роду військ операцій у Львові та під Тернополем можна сказати, в зеніті своєї короткої, але яскравої слави «Нахтігаль» раптом зникає з бойових зведень, а невдовзі взагалі розформовується. Більшість істориків пов’язує це з проголошенням Бандерою та Стецьком незалежності України. Хоча в реальності все було інакше. І дуже-дуже цікаво. Після вдалих дій під Тернополем батальйон зник з передової. Начебто відбув у тил на перепочинок. Це в розпал генерального наступу, зважте! А насправді «Нахтігаль» здійснив блискавичний рейд по ще радянській території і виринув саме під Вінницею. І там спробував захопити «якийсь секретний радянський військовий об’єкт». За версією сучасних радянських істориків, майже весь особовий склад батальйону загинув у боях з Червоною Армією. Проте передові частини Вермахту увірвалися до Вінниці вже 19 липня 1941-го року. Що це було — розвідка боєм, класичний відволікаючий маневр чи ще щось, то вже запитання до військових істориків. Але вони мовчать. І політичні причини відіграють тут не останню роль. Адже згідно з радянською міфологією на момент свого останнього бою під Вінницею «Нахтігаль» начебто винищував євреїв та польську інтелігенцію… у Львові.

І ще одне незручне запитання: такий об’єкт, як ставка Верховного Головнокомандування гітлерівської армії — це не табір праці і відпочинку «Гітлерюгенду». Це комплекс, у першу чергу, підземних споруд, захищених від будь-яких несподіванок. Більшість дослідників вважає, що будівельні роботи біля села Стрижавка розпочалися у грудні 1941-го року. А вже 10 квітня 1942-го року — і це підтверджено німецькими документами — «Вервольф» був повністю готовий.

А тепер — увага! Наземні залишки підірваної споруди свідчать, що її стіни значної, до шести метрів, товщини були з залізобетону. Кожен, хто бував у цих місцях після війни, міг переконатися в цьому на власні очі. І от найбільша загадка «Вервольфу”: технологія будівництва такого типу і розміру споруд вимагає двох, а то й трьохмісячної перерви для усадки залізобетону. Тобто — нехай навіть не в грудні, а десь у жовтні будівництво розпочалося. То скільки часу пройшло до 10-го квітня? Півроку. Мінус три місяці на усадку. Товариство, ви що, не бачите, що вас дурять ось уже 70 років? Та за такий термін, та ще й взимку — хіба що котлован викопали б.

А якщо врахувати, що підземна частина бункерів вирізана в міцнющому подільському граніті, то відповідь реальна може бути лише одна: гітлерівці не будували «Вервольфу», вони захопили і швидко пристосували для себе вже існуючий об’єкт. Існуючий, наголошуємо, задовго до 19 липня 1941-го року.

І останнє: одразу після захоплення Вінниці Вермахт виявив у передмісті масові багатотисячні поховання радянських людей, знищених співробітниками НКВС. До останніх днів горбачовської «пєрєстройки» цей факт старанно замовчувався. Потім крізь зуби подали дві версії: жертви роз­стрілів 1937-го року і розстріляні влітку 1941-го в’язні вінницьких тюрем, котрих не встигли евакуювати. Але дані німецької експертизи свідчать, що ці тисячі українців були знищені не в 1937-му, а в 1938-39 роках. Чи не ці люди споруджували отой «секретний об’єкт», котрий так добре прислужився Верховному Командуванню Рейху?

В.Н.


Автор:
Прочитали: 160 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • Чому ми боремося з російськими банками
  • Чому "чорний день" для культури не настане
  • Чому зменшення акцизу в Україні на ввезення вживаних авто не зробило їх доступними
  • Валентин Рак: Чому немає музею на Троєщині?
  • Чому професорська посада в НАУ коштує 170 тис євро
  • Чому "Майн Кампф" знову став бестселером у Німеччині?
  • Чому Кириленко з "Софією Київською" зробив подарунок не лише УПЦ КП, а і УПЦ МП
  • ЧОМУ ЦЯ ВІЙНА БУДЕ І ПОВИННА ТРИВАТИ
  • Чому український міністр не захищає українців?
  • Чому потрібно негайно видалити свій акаунт у соцмережах?
  • Чому влада не довіряє українському Донбасу?
  • Чому не можна допустити, щоб «флагман» військової преси…
  • ЗРАДА І СПОКУТА АБО ЧОМУ АКТУАЛЬНА ГАЛАГАНІВСЬКА КОЛЕКЦІЯ
  • Чому держмузеї не помітили Майдан і АТО?
  • Чому російські ЗМІ запустили "качку" про "Буки"
  • Чому пропутінський сталініст і досі очолює музей Міноборони?
  • Чому ми підтримали Ольгу Богомолець?
  • ЧОМУ НЕ ВБИЛИ ГІТЛЕРА В ЗАПОРІЖЖІ?
  • Чому треба створювати маленькі музеї?
  • Музейники України захищають екс-директора «Шевченківського гаю»
  • Чому ми любимо фашизм
  • Чому б не призначити Нелю Куковальську заступником Міністра культури?
  • Мінкульт нищить науку Софії Київської! Чому мовчить Уряд?
  • Юрій Курилех: Козаки-характерники захищають збірну України!
  • МЕ-262: ЧОМУ РЕАКТИВНИЙ ЛІТАК НЕ ЗУПИНИВ РОЗГРОМ ІІІ РЕЙХУ?
  • «ЧИ ЗАХИЩАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ ПРАВА ДІТЕЙ НА ОСВІТУ»
  • Чому Доктор Пі «гикається» тільки Турчинову?
  • Чому і досі немає Музею Т.Яблонської?!
  • Чому так ненавидять нинішню владу?
  • Чому частина першокурсників досі без студентських квитків?

    Читайте також:
  • Каїрський єгипетський музей
  • Від Музею плакату...
  • ПРО ПЕРЕМИСЬКОГО ЄПИСКОПА ІВАНА СНІГУРСЬКОГО
  • Аміна Окуєва відкрила вогонь у відповідь і тяжко поранила кілера
  • Глава профсоюза: Музей в Пирогово погибает
  • Патріотичні музеї
  • Войди в состояние собственной невесомости! – Константин Стасюк
  • Майбутній Президент - пристрасна жінка в образі худого бороданя!?
  • Київська повія і вбивство Нємцова
  • «Японський цуру в українському піднебессі»
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2963
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.206 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель