Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

ПРО ПЕРЕМИСЬКОГО ЄПИСКОПА ІВАНА СНІГУРСЬКОГО
Пятниця, 02 Червня 2017

ПРО ПЕРЕМИСЬКОГО  ЄПИСКОПА

 ІВАНА  СНІГУРСЬКОГО

Греко-Католицький священик а згодом Перемиський єпископ, видатний богослов і філософ,  палкий український патріот.

Яскравий церковний, освітний  та громадський діяч,  народний просвітитель, меценат, благодійник, серцем і душею відданий трудівник справам Божим на землі, українській греко-католицькій Церкці і українському народові. Іван Снігурський народився 18-го травня 1884 року в селі Берестяни на Самбірщині в священичій родині. Батько греко-католицький священик, парох  села Берестяни. Мати походила із  священичого роду  Вербицьких і була родичкою греко-католицького священика, славного композитора, хорового диригента, громадського діяча, автора   музики українського державного  гімну  ‘’Ще не вмерла Україна’’ о. Михайла Вербицького.  Іван Снігурський середню освіту здобув у Самбірській Гімназії і в 1800 році переїхав до Львова  де 4-ри роки студіював філософію і богословіє на Львівському університеті. В 1804 році переїхав до Відня, де на тамтешньому університеті поглибює свої богословські студії. В 1807 р. з рук Перемиського єпископа  Антона Ангелевича, (який на той час перебував у Відні ) приймає дияконські свячення. В 1811 році бив рукоположений  в священичий сан. В тому ж 1811 р. отець Снігурський захистив докторат з богословія і почав працювати початково професором, а з 1817 р. деканом теологічного факультету Віденського університету. У березні 1818 р. австрійський цісар Франц Йосиф номінував Івана Снігурського на єпископа одної з найдавніших в Україні і найстаршої в Галичині Перемиської єпархії. Є припущення, що засновниками Перемиської єпархії були святі Кирило та Мефодій в ІХ столітті. В 1692 р. Перемиський єпископ Інокентій Винницький прилучив Перемиську єпархію до Берестейської Унії.  В серпні 1818 р. тодішний Галицький митрополит Михайло Левицький провів церемонію інтронізації Перемиського єпископа Івана Снігурського.

З перших днів своїх єпископських послуг, молодий, енергійний, високо освічений Єпарх Іван Снігурський присвятив себе  праці для добра церкви і українського народу. Одним з пріотетів його діяльності було наладнання і ширення  освіти головно серед селян, яка перебувала в жалюгідному стані. У тісній співпраці з  крилошанином УГКЦ Перемиської капітули, вченим філологом, культурно-освітним діячем о. Іваном  Могильницьким   засновує єпарафіальні школи, в яких могли навчатися селянські діти. Вчителями в тих школах були головно дяки. Таким чином повстала потреба освічених дяків-вчителів. Тому при сприянні єпископа Івана Снігурського діє у Перемишлі Дяко-вчительсчкий інститут ректором якого стає крилошанин Іван Могильницький, автор шкілних підручників українською мовою і опікин народніх шкіл.  В інституті  навчалися селянські сини на дяків- вчителів до єпарафіальних народніх шкіл. Щоб дати змогу навчатися  незаможним студентам, єпископ Снігурськуй з власних коштів виділяв стипендії. Длятого щоб піднести рівень навчання в народніх школах, треба було  забезпечити їх підручнуками, які до теї пори були   переписувані відручно дяками, вчителями і учнями. Тому в 1829 р. єпископ Снігурскуй купує від поляка Голумбієвського друкарню, і домагається дозволу на заснування української друкарні в Перемишлі. В цій друкарні почато масово друкувати підручники для народніх шкіл, що спричинило розвиток шкільництва. Такин чином в 1832р.на 697 парафій було вже 385 шкіл, в яких навчання велося українською мовою.  Окрім шкільних підручників в друкарні також друкувавися ‘’руські книги’’ староцерковною мовою, а згодом  українською мовою.  Єп. Іван Снігурський був активним діячем і активно підтримував діяльність першого в Галичині культурно-освітного товариства званого ‘’Товариство Галицьких греко-католицьких священиків’’ заснованого в Перемишлі у 1816 р. тодішнім перемуським єпископом  Михайлом Левицьким, пізнішим митрополитом Галицьким. Метою діяльності товариства було розвиток рідного шкільництва і освіти загалом, також   серед селян. Товариство видавало і розповсюджувало українську літературу, домоглося від адміністрації впровадження навчання українських дітей Галичини рідною мовою. Праця Товариства відограла велику роль і стала освітно-культурним центром Галичини. Насправді ‘’Товариство галицьких греко-католицьких священиків’’ у Перемишлі було першою спробою української інтелегенції приділити себе як окремішну націю в Європі.      

 В 1826 році перемишляни обирають єп. Снігурського  почесним головою філосовського факультету Перемиського ліцею. Його глибоко хртстиянський, науковий, моральний та національний авторитет, його послідовність в сповідуванні Божих  правд  мали визначний вплив на виховання  ліцеальної молоді. В 1780 році перемиский єпископ Максиміліян Рило заснував в Перемишлі першу духовну семінарію, яка діяла лише до 1783 р. і щойно в 1845 р. заходами єп. Івана Снігурського  створено другу в Галичині Перемиську Греко-Католицьку Семінарію,  в якій здобували освіту майбутні галицькі священики. В 1945 р.  Перемиську духовну семінарі ліквідували більшовицькі окупанти.  Єпископ Снігурський був великим книголюбом, завдяки ньому при греко-католицькій катедрі повстала велика, надзвичайно цінна бібліотека, яку прийнято вважати найбільшою українською бібліотекою ХІХ століття. Владика Снігурський часто візитував парафії у своїй єпархії і заохочував священиків до ведення просвітницько- культурної й громадської праці серед парафіян, пояснюючи, що можна бути ревним священиком сповняючи гідно свій священичий обов’язок супроти Христової Церкви і водночас можна бути живим членом своєї парафії, патріотом  своєї нації, заанґажованим в справи, які торкаються житєвих проблем свого середовища і  народу, збереження і розвитку рідної освіти, культури і мови.  Серед розлічних форм благодійної діяльності Єпарха, слід згадати між іншими: створення фонду допомоги вдовам і сиротам, відновлення брацтва Св. Миколая в Перемишлі яке допомагало бідним студентам, що навчалися в перемискім ліцею, та багато інших. 

Дбав також єп. Снігурський і за музичну освіту. В 1829 році заснував перший в Галичині церковний хор при Перемиській катедрі. Першим диригентом і опікуном хору був греко-католицький священик, крилошанин перемиської капітули, український композитор і диригент  Іван Лаврівський (1823-1873). Хор виконував не лише літургійну музику, але також духовну музуку славних,  композиторів,  , Бетговена, Й. Гайдна Б.А. Моцарта, А. Веделя, Д. Бортнянського  та інших.  З хором був тісно повязаий о. Михайло Вербицький, початково як учасник а згодом як композитор і диригент.  Для хору єп. Снігурський спровадив з Чехії  диригента  Алоїза Нанке та музикознавців і композиторів: Вікентія Серсавія та Францішка Лоренца, що значно піднесло музичний рівень хору, на базі якого  згодом  сформувалася так звана ‘’Перемиська музична школа’’, душею якої став   о. Михайло Вербицький та його творчість, а також диригент хору Іван Лаврівський. Їхніми послідовниками стали відомі українські композитори: Сидор Воробкевич (1836-1903), Порфірій Бажанський (1836-1920) , Віктор Матюк (1852-1912) та інші. Перемиська музична школа    відограла велику ролю в розвитку хорової музики в Галичині. З цієї школи вийшло чимало композиторів, диригентів співаків, музикантів.

Завдяки інціятивам і діяльності єп. Івана Снігурського та його однодумців і послідовників, Перемишель став високодуховним культурно-освітним осередком і центром музичної освіти, які започаткували українське національне відродження в Галичині. Цьому періодові в історії перемиської єпархії присвоїно назву ‘’Надсянські Атени галицьких русинів’’.

24-го серпня 1847 року Преосвященний Владика Іван Снігурський відійшов до Отця Небесного, щоб від Нього отримати нагороду за заслуги для Христової Церкви і українського народу.  Помер і похоронений Владика Снігурський в княжому городі Перемишлі.

                                                                                          

  Анізія Путько- Стех

 


Автор:
Прочитали: 2102 рази

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • ДО 90-ЛІТТЯ ВИЗНАЧНОГО ІСТОРИКА-ЕТНОГРАФА ПУБЛІЦИСТА ІВАНА КРАСОВСЬКОГО
  • «Козацька регата памяті Івана Сірка».
  • Арештували Івана Макара! Революції бути!
  • Вражаючі факти про Івана Франка
  • В ЮВІЛЕЙНОМУ РОЦІ ІВАНА ФРАНКА - ,,УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ’’ В ПЕРЕМИШЛІ
  • Стародрук «Апостол» Івана Федорова зник
  • РЕЛІГІЙНА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ, А ЗОКРЕМА В ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА
  • «Музей Івана Гончара» на відкриття виставки плакатів Юрія Нерослика «Україна – понад усе»
  • РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОГО БАТУРИНА 2013-2014 рр. ПАЛАЦИ ІВАНА МАЗЕПИ ТА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО
  • Твори Івана Дряпаченка в музейних колекціях України
  • „НОВОРІЧНА МАЙСТЕРНЯ ІВАНА ТРУША”
  • ДЕЩО ПРО ДИСИДЕНСЬКИЙ РУХ ТА 100-річчя НАРОДЖЕННЯ ПРОФ.ІВАНА БРОВКА
  • Трагедія Івана Брюховецького
  • БИТВА НА ЖОВТИХ ВОДАХ 1648 РОКУ У СВІТЛІ НОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІВАНА СТОРОЖЕНКА
  • "Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ почтаку ХХІ ст."
  • Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження
  • Лист на підтримку екс-директора Музею народної архітектури та побуту у Львові Івана Косачевича
  • НОВА ІЛЮСТРОВАНА ПУБЛІКАЦІЯ КІУСу ПРО РОЗКОПКИ САДИБИ ІВАНА МАЗЕПИ У БАТУРИНІ
  • день народження гетьмана Івана Мазепи в Батурині
  • ШЕВЧЕНКІАНА ІВАНА ТРУША
  • УКРАЇНА ТА РОСІЯ ЗА ДОБИ ІВАНА МАЗЕПИ
  • 20 фактів із життя Івана Сили
  • РОЗКОПКИ ПОДВІР’Я ІВАНА МАЗЕПИ В БАТУРИНІ У 2011 р.
  • 9 пунктів Івана Макара. Печерськ симпатизує дисиденту!
  • Свято Івана Купала-2012 «В пошуках квітки папороті»
  • НА ТЛІ ОТЦЯ ІВАНА КИПРЯНА ТРИВОЖНЕ МИНУЛЕ І ЯКЕ Ж НАС ЖДЕ МАЙБУТНЄ ?
  • Захистимо Івана Мазепу!
  • Послання Івана Дем’янюка
  • Купальські святкування у музеї-садибі Івана Козловського
  • Свято Івана Вікована

    Читайте також:
  • Карикатурист Жора Ключник продовжує посміхати
  • Чого очікувати людству у найближчі роки?
  • Говори красиво: 10 українських слів, якими ви здивуєте своїх друзів
  • Прогнози: через 100 років...
  • Син Голови Запорізької ОДА став курсантом військового училища НАТО!
  • Стерхощук. Фотожаби на великого Пу-Ху
  • КЕРАМІЧНІ РОЗЕТКИ З ДЕКОРУ ПАЛАЦУ І. МАЗЕПИ В БАТУРИНІ: КОМП’ЮТЕРНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КИЇВСЬКІ АНАЛОГІЇ
  • Чому в США легалізовано націонал-соціалізм і символіку Третього Райху
  • Геть московських попів!
  • Заборонити окупаційну російську церкву НЕГАЙНО!
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2978
    Результати опитування



    Лічильники






    світ

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.215 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель