Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

Філії Донецького краєзнавчого музею
Пятниця, 16 Грудня 2016

Філії Донецького краєзнавчого музею на підконтрольній території України

Великоанадольский музей лісу – відділ Донецького обласного краєзнавчого музею, був відкритий в 1994 році. Це єдиний державний музей подібного  профілю в Україні. Розташований у селі Комсомольському Волноваського району Донецької області, у межах Державного лісового заказника «Великоанадольский ліс».
Будинок, де розташований Музей лісу, був побудований в 1852 році за розпорядженням брата пануючи Миколи I про створення метеорологічної обсерваторії (по типі магнітної обсерваторії при Гірничому інституті в Санкт-Петербурзі). У цьому будинку разом зі своєю родиною жив перший лісничий, засновник Великоанадольского лісництва, підпоручик, потім полковник корпуса лісничих В.Е.Графф. Із цим будинком пов’язані життя й наукова праця послідовника В. Е. Графа – лісничого М.Я.Дахова.
graff

У середині XIX століття в південних степах Росії відбулася унікальна подія – створення рукотворного лісу. Великоанадольский ліс по праву вважається колискою наукового степового лісовиробництва. Саме тут в 1843 році починалася історія російського степового лісовиробництва з її творчими пошуками, невдачами й досягненнями. Тут жили й творили такі видатні діячі лісової та географічної наук, як В.Е. Графф, Л.Г. Барк, М.Я. Дахов, Г.М. Висоцький, Д.К. Крайнев.
Експозиція музею розмістилася в 5 залах і тематично ділиться на три основних розділи: “Етапи степового розведення лісу” (історія Великоанадольского лісництва із середини XIX століття до сучасності), “Природні умови й багатства Великоанадольского лісу”, “Меморіальний комплекс, пов’язаний з життєдіяльністю лісничого М.Я. лісовиробництва Дахова” й ” Побут кінця XIX – початку XX століття”.
Про розвиток Великоанадольского лісу й основних етапів розведення лісу розповідають діорами, численні рапорти В.Е.Графа Лісовому Департаменту Росії, плани Великоанадольского лісництва, фотоматеріали М.Я.Дахова, наукові праці Г.М. Висоцького, речовинні експонати. Сучасний етап характеризується розширенням розведення лісу й різноманітних способів догляду за лісом. Експонати розповідають про створення Державного лісового заказника “Великоанадольский” (1974 р.), про діяльність лісового господарства протягом останнього років.
Наприкінці XIX – початку XX століть при Великоанадольскому лісництві працювала лісова школа. Численні експонати, серед яких документи, особисті речі, розповідають про викладачів і вихованців лісової школи. (1906 – 1928 рр.). В 1929 р. лісова школа була реорганізована в лісовий технікум. Фотоматеріали, документи знайомлять із історією Великоанадольского лісового технікуму.
До музею примикає тіниста алея, на якій розташований пам’ятник В.Е. Граффу, встановлений у 1910 році. На території, що прилягає до лісового технікуму, розбитий дендропарк, перебуває будинок колишньої лісової школи й ділянка лісу, де збереглися перші посадки дуба, зроблені В.Е.Граффом.

Адреса:
с. Комсомольське,
Волноваський район,
Донецька область, Україна.
Тел. (06244) 5-36-49

Музей В.І. Немировича-Данченка – відділ Донецького обласного краєзнавчого музею був відкритий у 1992 році в будівлі-садибі М.О. Корфа (1834 — 1883), педагога, організатора мережі шкіл в Олександрівському та Маріупольському повітах Катеринославської губернії. (Донька М.О. Корфа Катерина Миколаївна після смерті батька успадкувала садибу в с. Нескучне і вийшла заміж за В.І. Немировича-Данченка).
Н.А. Корф (1834—1883 р.) – барон, земський діяч, педагог, творець нової сільської школи «корфскої трьохзимки», багато сил віддав на створення мережі шкіл в Олександрівському і Маріупольському повітах Катеринославської губернії. Протягом 30 років садиба в с. Нескучне стала улюбленим місцем відпочинку й творчої роботи В.І. Немировича-Данченка.

emblemaВ експозиції музею представлені театральні костюми, деталі декорацій, програми й афіші МХАТа, ескізи декорацій. Експонуються матеріали, які розкривають чеховську тематику в творчості Немировича-Данченка. У рамках клубу «У Немировича» проводяться традиційні зустрічі з діячами культури й мистецтва.

с. Нескучне,
Великоновоселівский район,
Донецька область

(06243) 2-07-32,  9-00-33.


Меморіальний музей С. С. Прокоф’єва відкритий у 1991 році у селі Сонцівка, де народився видатний композитор, піаніст і диригент 20 століття, на честь його 100-літнього ювілею.

Колись це було село Сонцівка. Батько майбутнього композитора, агроном Сергій Олексійович, був управителем маєтку багатого власника. Тут пройшло дитинство майбутнього музиканта, він жив разом із батьками до 1904 року. Того ж року виїхав до Петербурга заради навчання в столичній консерваторії. У 1910 р. помер батько, і родина покинула село.

Садиба власника не збережена. Музей розташували в колишньому приміщенні школи доби стилю модерн (сецесія), де викладачем працювала мати музиканта, Марія Григорівна Прокоф’єва. На подвір’ї встановлено монумент уславленому композиторові. Окрім колишньої школи, в селі збереглася сільська церква, де хрестили майбутнього музиканта та є поховання його родичів.

Експозиція розташована у трьох залах. Серед експонатів — речі композитора, прижиттєві видання його творів, періодичні видання зі статтями про музиканта, фотодокументи доби, афіші та програмки вистав, театральні костюми.

800px-donetsk_prokofievМузей містить матеріали, які розповідають про життя і творчість Прокоф’єва. Провідними темами експозиції є дитинство та роки навчання композитора, його концертна і творча діяльність на батьківщині та за кордоном. Окремий зал музею розповідає про зв’язок творчості Прокоф’єва з Україною, про постановки його музичних творів на сценах провідних театрів нашої країни, вшановування його пам’яті.

Експозиція інформує також про фестивалі та конкурси, які проводилися на батьківщині композитора у різні роки.

Красноармійський р-н, с. Красне
Донецька область, 853 74

Телефон: +380 623 930 215

Автор:
Прочитали: 31 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • Від Музею плакату...
  • 18 травня - День відкритих дверей, заходи до Дня музею
  • Наталка Іванченко – директор Донецького художнього музею
  • ЗВЕРНЕННЯ‭ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДО КОЛЕКТИВУ МУЗЕЮ.
  • Шукають директора Національного музею «Київська картинна галерея»
  • Я не стидаюся жебрати, бо роблю це для установи культури, — директор музею Франка
  • Люди Музею плакату
  • Скандал довкола Національного музею Тараса Шевченка
  • Відродження Донецького обласного краєзнавчого музею
  • «Скарби краєзнавчого музею»
  • І.Ковальчук директор Національного музею історії України у Другій світовій війні
  • Павлу Жебрівському час розкрити пограбування Донецького музею!
  • конкурс на посаду генерального директора Національного музею Тараса Шевченка
  • Музею плакату України – 5 років!
  • Ось і студентка стала директором музею…
  • Шукають директора Національного музею літератури України
  • Хто на директора музею «Київська фортеця»?
  • Згоріла будівля Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогові
  • З гранатою до музею. Будні АТО…
  • Валентин Рак: Чому немає музею на Троєщині?
  • Чи визирне Махно з балкону запорізького музею
  • про фінансування будівництва Музею воїнам АТО
  • Реалізацію проекту розвитку Меморіального музею-садиби І. С. Козловського обговорили на обласному рівні
  • Вкрадену з львівського музею картину ледь не продали на онлайн-аукціоні
  • Прогулка по донецкому музею. Фоторепортаж
  • Пропозиції та зауваження щодо кандидатури на посаду директора Національного військово-історичного музею України Таранця В.В.
  • Директор «Музею Майдану» Ігор Пошивайло: Нас хотіли прописати на Троєщині
  • Хто на директора Національного військово-історичного музею України?
  • Не мамонтом єдиним, або Чим дивує колекція вінницького художнього музею
  • Козацькі плакати для Музею гетьманства

    Читайте також:
  • Говори красиво: 10 українських слів, якими ви здивуєте своїх друзів
  • Прогнози: через 100 років...
  • Син Голови Запорізької ОДА став курсантом військового училища НАТО!
  • Стерхощук. Фотожаби на великого Пу-Ху
  • КЕРАМІЧНІ РОЗЕТКИ З ДЕКОРУ ПАЛАЦУ І. МАЗЕПИ В БАТУРИНІ: КОМП’ЮТЕРНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КИЇВСЬКІ АНАЛОГІЇ
  • Чому в США легалізовано націонал-соціалізм і символіку Третього Райху
  • Геть московських попів!
  • Заборонити окупаційну російську церкву НЕГАЙНО!
  • “Кубань з Україною”
  • РАВВИН-КОРБАНИЗАТОР ВЕТЕРАНОВ АТО.
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2970
    Результати опитування



    Лічильники






    світ

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.089 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель