Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

ВИЗНАЧНА СПІВЗАСНОВНИЦЯ ПОЛЬСЬКОЇ ,,СОЛІДАРНОСТІ’’- УКРАЇНКА АННА ЛЮБЧИК-ВАЛЕНТИНОВИЧ
Понеділок, 10 Жовтня 2016

ВИЗНАЧНА СПІВЗАСНОВНИЦЯ  ПОЛЬСЬКОЇ ,,СОЛІДАРНОСТІ’’- УКРАЇНКА АННА ЛЮБЧИК-ВАЛЕНТИНОВИЧ

Поляки надзвичайно урочисто відзначають авіакатастро́фу по́льського президе́нтського літака́ в Смоле́нську, яка мала місце 10 кві́тня 2010 року, де загинуло 96 провідних високопосадовців держави на чолі з президентом Лехом Качинським.

Серед загиблих, якось  навіть не згадують про те, що разом із загиблими загинула мати польської ,,Солідарности’’ корінна українка Анна Валентинович. Саме Анна Валентович була цієї провідною діячкою польської ,,Солідарності’’, яка надавала головний тон у відроджені Польщі інаштовхнула цілу країну вперед до боротьби проти комуністичного уярмлення. Українська земля надзвичайно багата на великий урожай Героїнь, які з шаною годиться згадувати. При цій нагоді згадаймо славну українку Ольли Басараб (1889-1924),- члена УВО, яка трагічно загунулав польській в’язниці у Львові,  Олену Телігу (1906-1942) - закатовану німцями в Бабиному Ярі під Києвім та сотні-тисяч героїчних жінок гинули в різнихчасахукраїнськоїісторії. Незвичайний сильний характер і мужність проявилиукраїнські жінки у в’язніці Кінґіру (Казахстан) сотки-тисячі українок залишили помітні сліди в історії не тільки в Україні, але дали гідний приклад героїзму в інших краях – ,,За вашу і нашу волю’’. З гордістю відмічаємо, що наші жінки не тільки славелися з найдавніших часів  красою, вродою і великимрозумом, але разом з тим вони відзначаються мужньою вдачею та незвиклою відвагою. Українські жінки пліч-о-пліч з чоловіками писали свою історію кров’ю в боротьбі з лютими наїздниками в рядах УПА.Пригадаймо, що у легендарного генерала В. Андреса в якого служило поверх 3-х тисяч укаїнців, служили також численні українки. Сам генерал Андерс був одружений  з українкою за званням війсковим капітан Іриною Яросевич (дочкою українсжкого священика). Зрештою відомо, що Святішого  папи Івана Павла ІІ, біологічною мамою була українка - Емілія.А з черги митрополита УГКЦ Андрея Шептицького мати Софія була полькою.Так що долі і взаємини польсько-українські переплітаьться. В  наш час Антоніна Дворянець – перша жінка Небесної Сотні, Герой України посмертно, так само Анна Валентинович займає надзвичайно почесне місце в польському новітньомувизвольному русі. Саме її можна зарахувати до тих, які становлять конструкцією Мосту дружби між поляками й українцями. Такий міст справжньої дружби творив поляк редактор ,,Паризької Культури’’ Єжи Ґетройц. Іронією є те, що деякі псевдо-політики Польщі до мосту дружби  зараховують агресивно-підступний антиукраїнський фільм ,,Волинь’’, який сфабриковано за одностороннім проімперськимсценарієм режисераВойцєхаСмажовського. Всім відомо, що в кожной боротьбі є по одній і другій стороні жервиі є герої.Цього негодні зрозуміти деякі сучасні поляки. А наспіла найвища пора зрозуміти і вибратися із тенет наскрізь брихливо-підступногопроімперського мислення, в тому  щодо оцінки воїнів АК і воїнів УПА. В одних і других свої успіхи і свої помилки, але для одних вони герої, а для других вороги. Коли ж як не тепер, може бути кращий час і пора щоб цю істину належно зрозуміти і не допускати до нових майбутніх протистоянь.
            Кожен нарід має право на вільне життя на своїй Богом даній землі.Правельно окремі дослідники називають цей фільм ,,Волинь’’ і рішення сенату і сейму Польщі в справі волинського конфліту сповільненою смертельною міною між нашими народами на майбутнє.
Вже в наш час помітно зростають антиукраїнські агресивні диверсії на територіїії майже цілої Польщі. Завдяки  розсудливим українським політикам наразі вдається зупинити адекватні антилольські акції в Україні. Доволі багато прикладів, де розумне розв’язування часто складних питань давали позитивні результати в міжнародному співжиттю. В світлі повищого добрим прикладом може послужити  політична діячка ,,Солідарности’’, яку тенденційно чомусь замовчується її національну приналежність. Пригадаймом, що Анна Валентович  (родове призвище Любчик) народилася 15 серпня1929 року, с. Сінне, нині Садове, Гощанський району,  Рівенській області в селянській бідній родині Любчиків. В її батька було 5  дітей  від першого шлюбу, від другого дійшло ще п’ятеро: Ольга, Петро, Катерина, Василь, Ганна (крім того, прибрана мати мала від першого шлюбу з Олексою Сущиком сина Івана, який після війни був засланий у Сибір на 15 років каторги за приналежність доУПА.  Згодом Іван повернувся з обірваним здоров’ям з російської тюрми і в рідному селі помер. Анна Валентиновичз Польщі їздила на похорон брата Івана.В родині Любчиків було дітей  багато, всі вони взаємно себе любили і поважали, але всі вони були матеряльновкрай убогими.Анні вдалося закінчити 4 класи сільської школи в Сінному і в 1937р. померла її мамана її 8-му році життя.  У 1940 р. батько Назар Любчик одружився втретє, з Марією Озарчук і мав від цього шлюбу ще 5 дітей. Родина Любчиків належала  до штундижила надзвичайно матеряльно убого. З дитячих років Анні довелося тяжко заробляти, щоб якомога вижити. Вона  дитиною змушена була виконувала невільничу працю  в польських кольоністів, як наймичка і зносити їхні всякі  каприси. Найдовше Анна  працювала в родині польського поміщика Яна та Александри, де виконувала найбільш принизливу працю. У період 1939-1941 рр.коли прийшла більшовицька влада в Західну Україну розкуркулилабагатіїв і стала заводити свої порядки. Поляки по крийому втекли 1943 р.з України в Польщу і разом з собою забрали наймичкуАнну, про її виїзд навіть батько нічого незнав, а самій Анні панинаоповідали, що її родина вся загинула під час війни, а рідне село дощентно спалене. Анна в такій несвідомості  перебувала довший час.З початку вона разом з польською родиною жила в околиці Варшави, потім  переїхала доҐданська. Там вона залишила своїх ,,хлібодавців’’ і стала  працювати в сільському господарстві, а згодомперенеслася до праці у пекарні, а звідси перейшла на роботу  до маргаринової фабрики. У 1950 р.закінчила курсизварювальниківі працювала на Ґданській корабельні, де стала «передовиком праці», виробляла вона 270% норми.
В цьому періоді вступила в члени
Спілки польської молоді (ЗМП), брала участь у Всесвітньому фестивалі молоді та студентів (Берлін, 1951). Згодом вступила до жіночої організації, почала там активно боротися за права робітників, але за цю діяльністьпопала під нагляд спецслужбкомуністичної Польщі. Їй грозило ув’язнення, але в 1952 р, народила сина і це допевної міри її зберегло від в’язниці. Минали роки розлуки Анни з родиною і туга за Україною. Щойноколи розпався СССР її  сестра Ольга Любчик (1926 р. н.), зараз мешкає в с. Матіївці (15 км від Садового).  разом з батьком, при допомозі краєзнавця  із Тернополя, Єфрема Гасая почали провадили розшуки за Анною і ці розшуки увінчалися успіхом.  У1996 році в результаті розшуків Аннадізналася, що живе  в Україні її найближча  рідня із того часу вона систиматично  щороку відвідувала  родинув Україні.Працюючи в Ґданську Анна весь свій час присвячувала на громадську працю захищаючи права робітників, які були поневолювані комуністичною системою. В Ґданську з Анною познайомилася Ольга Васильків, коли виконувала обов’язки  генерального секретара ГУ УСКТ у Варшаві із того часу за словами О. Васильків, воми пітримували дружні зв’язки з Анною.В 1971 р. Анна була обрана в склад робітничої делегації  і брала участь в переговорах з 1-м секретарем ЦК ПОРПЕдвардом Ґєреком. У 1978 р. вона стала співорганізатором  у створенні в Польщі не визнаних владою вільних профспілок, за що була переслідувана.8 серпня1980 — після 30 років праці на виробництві  Анну Валентинович звільнили з роботи в корабельні. Це міжіншим стало приводом до початку страйку 14 серпня на корабельні ім. Леніна, в процесі якого виникла незалежна профспілка «Солідарність». Першим пунктом вимог страйкарів було поновлення А. Валентинович на роботі. Невдовзі після неї з роботи звільнили й Леха Валенсу.Після переговорів «Солидарності» з комуністичнм режимом вимоги робітників було почасті задоволено, а А.Валентинович і Л.Валенсу поновили на роботі.При тому вартопригадати, що у журналі польського Інституту національної пам'яті «Pamięć.pl» опубліковане дослідження, яке розповідає про дитячі роки та діяльність Анну Валентинович там названо її  матірю ,,Солідарності’’. Доречі, вона разом  з екс-президентом Лєхом Валенсою є однією з найбільш барвних постатей профспілкового руху “Солідарність”, символом незламності та боротьби з комуністичним режимом в статті подається. Понадто,діяльність А. Валентинович для польського антикомуністичного руху була настільки важливою, що, як з’ясувалося вже останніми роками, за нею шпигували близько 100 співробітників органів безпеки, а у 1981 р. планувався навіть замах на її життя.
          Була це енергійна, відважна  і талановита жінка. Вона зіграла саму себе у культовому фільмі Анджея Вайди «Людина з заліза». Вже після смерті на її честь були названі вулиці та парки у кількох польських містах, встановлено пам’ятники. Якось так складалося, що окремі кола польщі її більше звиличували, а не Лєха Валенсу вважаючи саме її засновницею «Солідарності». Ширшаінформація про її українське коріння вперше з’явилася в українській пресі після Смоленської авіакатастрофи, згодом потрапила до преси польської.Про легендарну  засновницю «Солідарності» написав цінну статтю знаний публіцист Мирослав Чех на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza». Однак ці свідчення були доволі швидко розкритиковані відомим реакційним антиукраїнським душпастерем ксьондзом Тадуешом Ісакович-Залеським, який по своїй природі відзначається скрайною ненавистю до всього, що українське.Писав на тему Анни Валентинович популярний останнім часом історик Славомір Ценцкєвич, спеціаліст від історії “Солідарності”, який вважає Анну її засновнецею. У серпні цього року в журналі польського Інституту національної пам’яті «Pamięć.pl» вийшла детальна розвідка ґданського професора Іґоря Галаґіди «Незнане дитинство Анни Валентинович». Ця працявченого оперта на архівних документах з Рівного всесторонно вияснює в подробицях так сам родовід і національну приналежність, як і діяльність -Анни Валентинович. Слід ствердити, що
Анна відограла одну з провідних ролей на початку творення і діяльності «Солідарності». Після введення в Польщі воєнного стану (13 грудня1981 р.) її інтернували. За організацію страйку в грудні 1981 р. була засуджена в березні 1983 р. до 1,5 року позбавлення волі (умовно). Через продовження опозиційної діяльності відбула ув'язнення з грудня 1983 р. до квітня 1984 р. Вже після повалення комуністичного режиму (1989) все частіше виступала з гострою критикою політики правлячих партій, що походили  із руху «Солідарністі». 2003 - відмовилася від звання почесної громадянки Ґданська, а 2005 року — від почесної пенсії, запропонуваної тодішнім прем'єр-міністром Польщі Мареком Белкою. Не брала участі у святкуванні 25-річного ювілею заснування «Солідарності» (2005). Але в тому ж році прийняла з рук президентаСШАДжорджа Буша «Медаль Свободи» (en:Presidential Medal of Freedom) та зрук президента Леха Качинського Анна була відзначена Орденом Білого Орла.Загинула Анна Валентинович-Любчик в катастрофі польського президентського літака10 квітня2010 поблизу Смоленська. Вічна їй пам’ять.

                                                                                                   Опрацював – Ярослав Стех


Автор:
Прочитали: 34 рази

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • Брехня державного секретаря, що веде до катастрофи
  • Сколько в Украине реальных ветеранов Второй мировой войны
  • Я не стидаюся жебрати, бо роблю це для установи культури, — директор музею Франка
  • відстоювати повернення Україні нелегально окупованого Криму
  • Перспективи розвитку Національного заповідника «Хортиця»
  • Оце отримав запрошення від Трампа...
  • Перший Указ Трампа проти фанатів... Трампа!
  • Віктор Чумак: Депутати, які полетіли на інавгурацію Трампа, показали яскравий приклад марнотратства і марнославства
  • за гроші українців, які охоче вірять у "запрошення від Трампа"...
  • Рік змін, зрад та “примусу до миру”: що має змінити Україна, щоб витримати Трампа та “ідеї Пінчука”
  • Брехня на брехні або Про що замовчує Тетяна Сосновська
  • 10 ФАКТІВ ПРО ПРЕЗИДЕНТА США ДОНАЛЬДА ТРАМПА
  • Перемога Трампа: чи залишаться США ключовим західним союзником?
  • Чак Норріс стане міністром у Трампа!
  • Дар’я Марченко і Деніель Грін: «КАРТИНИ З ОСКОЛКIВ БОМБ ЗМIНЮЮТЬ СВІТ»
  • До проекту перспективного плану включено новостворені об’єднані територіальні громади
  • Стриптезерка очолила Вишгородський заповідник!
  • Пікет під МОЗ організований на замовлення Ахметова і Богатирьової?
  • Квартира Лещенка: нардеп розповів, хто замовив війну проти нього
  • Оголошення про проведення конкурсного добору на вакантні посади директора КЗ КОР «Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського» та Вишгородського історико-культурного-заповідника
  • Добуті нечесно Скарби стародавнього Криму наповнюють eBay
  • Манафорт, проблема Трампа
  • "Творець" Януковича на службі у Трампа
  • ЗЛОБНА ПОСТАНОВА НА ДОГОДУ ПУТІНУ А НА КРИВДУ ПОЛЯКАМ Й УКРАЇНЦЯМ
  • У Києві вшановано богданівців
  • Комітет Ради у закордонних справах про «волинську постанову»: некоректна оцінка подій на Волині
  • НАБУ дуже скоро стане найкорумпованішою установою країни
  • Как украинцы остановили сталинскую агрессию в Финляндии
  • в будівлі ГПУ закривають молельну кімнату з двома монашками
  • Як Полтавський аеродром Рузвельта зустрічав і прощався із стратегічними бомбардувальниками

    Читайте також:
  • Каїрський єгипетський музей
  • Від Музею плакату...
  • ПРО ПЕРЕМИСЬКОГО ЄПИСКОПА ІВАНА СНІГУРСЬКОГО
  • Аміна Окуєва відкрила вогонь у відповідь і тяжко поранила кілера
  • Глава профсоюза: Музей в Пирогово погибает
  • Патріотичні музеї
  • Войди в состояние собственной невесомости! – Константин Стасюк
  • Майбутній Президент - пристрасна жінка в образі худого бороданя!?
  • Київська повія і вбивство Нємцова
  • «Японський цуру в українському піднебессі»
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2963
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.093 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель