Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

Наукова бібліотека чи “русскоє полє» ?
Неділя, 03 Липня 2016

Наукова бібліотека чи “русскоє полє» ?

В Кіровограді вже не перший рік Обласна наукова бібліотека, що носить імя члена Центральної Ради Дмитра Чижевського відіграє роль такого собі «русского поля»,  на якому успішно пасуться стада українофобів, сепаратистів  та одним словом різних мастей всякого антиукраїнського непотребу.

Ця державна установа є чи не найбільшим центром де сконцентрувалися найкращі сили місцевого «рускага міра», які називають себе  «єлисаветградцями». Їх «наукові дослідження»,  наприклад про засновника українського професійного театру Марка Лукича Кропивницького, як діжку з помиями вилила на голови присутніх нещодавно на сесії міської ради співробітниця бібліотеки Людмила Іванцова. Це був не виступ людини, що трохи запиналася, а шедевр дикого анти українства. Виявилося, що і біографії у відомого корифея немає, і трупу свою він сам розігнав, і в місті не жив, бо гастролював по світу, і п’єси його  нині ніхто не ставить на віть у Кіровограді, а на додачу він такий сякий ще й зухвало не видав повне видання своїх творів. І як після цього називати місто ім’ям такої людини? Почувши таке в труні перевернулися всі без винятку корифеї українського театру з Дмитром Чижевським на додачу… І як такі злобні і сірі працюють у державних закладах культури? Все, як в тому анекдоті – «прачечная» та й годі.

Але це не останнє і не єдине досягнення наукової бібліотеки. В її доробку є наприклад виставка присвячена 400-літтю «дому Романових», та низка видатних круглих столів вище згаданих «єлисаветградців».

То ж до останніх «єлисаветградських подій», то реакція у ЗМІ така: « жіночка, котра  заявила, ніби Марко Кропивницький «не проявився» у Єлисаветграді, його творчість не пройшла випробування часом, його твори і п’єси мало ставлять у театрах та видають у книгах. І що сьогодні, навіть, немає повної біографії Марка Лукича (чи не у бібліотеці, в якій вона працює?).»

А далі був демарш патріотичної інтелігенції у вигляді візиту до обласної наукової бібліотеки. На диво зустріч почалася мало привітною і відмовою від розмови. Та почувши, що завітали читачі, бібліотекарі «ласкаво зголосилися на розмову в присутності керівництва. Дивним чином там опинився і ще один  затятий «апологет єлисаветинських часів» пан-товариш Олександр Макієнко. Саме той що є співорганізатором (вважайте подільником) «Руху за Єлисаветград». Але почалося «безкоштовне кіно» з читацькими квитками. В кого при собі не було «бібліотечного аусвайса», то ті купляли його на місці, тобто на касі по 30 гривен за штуку.

Про спілкування двох сторін, про обмін думками компліментами написав інтернет-ресурс «Гречка», від якого була присутня журналістка, яка знімала «перемовну ідилію», і тому була відсутня на кадрах, які всі побачили потім на сайті. Пані Іванцова розповідала, що така її думка, і дарма, що антиукраїнська та співпадає з думкою Москви та бойовиків ДНР/ЛНР. Але ж як не крути насправді Марко Кропівницький, мабуть не заслужив, щоб такі собі бібліотекарки більше ніж через сто років після його смерті так «перемивали його кістки» та робили дуже придуркуваті висновки  про його «негероїчне» життя-буття.
  “Ви розумієте, що кинули копієчку в копілку імперської назви. Коли ви говорите “ні” українській назві, то самі граєте на користь імперської назви”, – зауважила під час зустрічі громадська активістка та педагог Наталія Вельгун. А на це почула у відповідь від  пані Іванцової :“Я цього не знала і не розуміла цього. Тому звинувачувати мене в тому, що я не патріот і прихильник імперської назви, не треба. Я взагалі прихильник назви Єлисавет.

Як прокоментувала  потім сайту “Гречка” Людмила Іванцова після зустрічі, вона виявляється з власної ініціативи виступила на сесії, опираючись на прочитані книги і дослідження. А як мало вона прочитала!!!  Бібліотеркарка переконувала, що назва Кропивницький не має такого історичного і духовного значення, як та назва, що підтримує вона особисто. Змінити думку, запевняє Людмила Іванцова, її не змусить ніхто. І з цією маячнею треба було «випертися на трибуну сесії міської ради? І що духовного і історичного в пришелепуватому слову чоловічого роду Єлисавет? Що це дурнувате слово більше важить для історії ніж імя Марка Кропівницького?

“Я не принижувала українську культуру, як тут заявляли, це реалії. Я ніяк не хотіла принизити ні Марка Кропивницького, ні українську культуру взагалі. Я народилась в Кіровограді і виїжджала звідси тільки на навчання. Мені не байдуже в якому місті я буду жити. Давали спочатку назву Златопіль, потім Інгульськ, тепер Кропивницький, що у нас ще там залишилось? Ексампей? Будемо тоді за нього голосувати? Не можна так до історії ставитись. Треба, щоб за нами стояла історія, яка в нас є. Єлисавет має великий прошарок матеріальної і духовної культури, які залишились. Для мене Генріх Нейгауз, Кароль Шимановський, Володимир Винниченко – це такі величини, я навіть не знаю що може бути краще. Єлисаветград завжди був українським містом, точніше єврейсько-українським. І ніякого прояву сепаратизму тут не було і не буде”, – прокоментувала Людмила Іванцова. От такий недитячий лемент  «славетної» віднині у місті  бібліотекарки. Але, вибачте,  яке може бути голосування, коли воно не передбачене ніякими діючими законами? Просто якась шалена «демократія в захльоб»  з ознаками награної придуркуватості!

Гра української інтелігенції на «руському полі» закінчилася, можливо і на жаль, такою собі мировою нічиєю, бо приходили не сваритися, а просто спитати про якусь елементарну громадянську совість або її відсутність і представників того проросійського кубла, яка ховається в Кіровограді за вивіскою культури і науки. Наприкінці зустрічі зробили навіть спільне фото “для історії”, але який осад від того що живеш поруч та ходиш одними вулицями міста з такими антиукраїнськими покручами…

Влучно написав про цю подію на сесії ще відомий місцевий журналіст Броніслав Куманський: «Подвижницька діяльність Марка Кропивницького була оцінена як глядачами, так і відомими фахівцями театру, один із яких назвав його «українським батьком» і поставив  поряд із Тарасом Шевченком. А оцінюючи значення створеного нашим земляком театру у міжнародному масштабі, ЮНЕСКО у 1982 році прийняла рішення  про святкування сторічного ювілею трупи Марка Лукича.

Що ж стосується того, ніби його творчість «не пройшла випробування часом», то заспокоїмо єлисаветградську активістку: п’єси нашого земляка, зокрема такі, як «Глитай або ж павук», «Пошились у дурні» та інші і нині з успіхом ідуть на сценах українських театрів, вони й сьогодні актуальні, показуючи мерзотну сутність глитаїв і природу тих, хто готовий за будь-яких обставин пошитися в дурні. Принагідно нагадаємо, що кіровоградська сцена відкрила нам дві височайше заборонені п’єси Кропивницького: у 1959 році «Замулені джерела» і вже у незалежній Україні «Перед волею» (1996 рік). Обидві постановки здійснив незабутній Іван Казнадій.

Тож побійтесь Бога, пані, не принижуйте того, ким маємо пишатися. Адже лжесвідчення є одним із найбільших смертних гріхів.»

Що тут ще додати до факту відсутності елементарних знань  необхідних для працівника культури та проросійську твердолобість тої пані з її однодумцями? Що для них думка ЮНЕСКО, коли вони мають думку з самої Москви, а вона проста, як одна єдина пряма штрих- пунктирна лінія мозку  і команда одночасно – «Нє пущать!»

Василь Чорний


Автор:
Прочитали: 62 рази

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • Дружківка: бібліотека і галерея
  • Ангели-хранителі святих бібліотекарок Марїнки: книги не горять!
  • «Жіноче тіло у традиційній культурі українців»: наукова праця про інтимне життя наших прабабусь приголомшить сучасну жінку
  • Наукова програма НАТО звертається до екології Північного Льодовитого океану
  • Наукова програма НАТО вивчає причини і тенденції тероризму самогубців
  • Сили реагування НАТО проводять морські навчання
  • Іван Мазепа і бібліотека Ярослава Мудрого. Шукайте в Росії…

    Читайте також:
  • Автошахраї з Литви
  • Я теж тебе дуже люблю, Софійко
  • Чи стане міністр Нищук вбивцею?
  • Знайшли архіви Калнишевського і Мазепи!
  • Команда Либідь Є ввійде в історію
  • ДО 110-ліття НАРОДЖЕННЯ ВИЗНАЧНОГО РЕВОЛЮЦІОНЕРА ЗЕНОНА КОССАКА-ТАРНОВСЬКОГО
  • Працівники СБУ утримують в кабінеті голову обласної ради
  • Київські ріки будуть з рибою!
  • Оголошення про початок конкурсного добору на посаду директора комунального закладу
  • Київська обласна рада оголошує набір громадських організацій до конкурсної комісії
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв,Миколаїв - Сергій Порфірєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

     



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2951
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.315 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель