Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

Козацька геральдика – Родова геральдика
Середа, 13 Квітня 2016

Козацька революція 1648 року в значній мірі змінила стару соціальну структуру українського суспільства і поклала початок новому суспільному поділу, який зформувався не відразу, а пройшов через тривалий процес становлення та розвитку. Всю 2-у пол. ХVІІ ст. відбувався процес кристалізації та формування панівної верстви – української козацької старшини, яка прийшла на зміну старому суспільному проводу. Нова еліта поступово відмежовувала себе від решти народу різноманітними привілеями і все виразніше перетворювалася на замкнену в собі верству. В Гетьманщині та Слобідських полках даний процес тривав до сер. XVIII ст. і завершився формуванням відповідно малоросійської та слобідсько-української шляхти, яка частково повернулася до світогляду та політичної ідеології річпосполитських часів 41.

Ця нова соціальна верхівка використала герби в той самий спосіб, що й свого часу феодальна верхівка середньовічної Європи, – як один із засобів зовнішньої соціальної ідентифікації, свідчення своєї приналежності до панівної суспільної верстви. Процес становлення геральдичної системи в козацьку добу супроводжувався і характеризувався явищами подібними до тих, які супроводжували становлення європейської геральдичної системи в ХІІ – ХІV ст. Так, приміром, яскраво простежується певна довільність у виборі гербових зображень, відсутність будь-якої регламентації, як у законодавчій та організаційній, так і в образотворчій та структурній сферах. В той час, як в більшості країн Європі ХVІІ ст. надання та використання гербів суворо регламентувалося, козацька верхівка так само як і середньовічне рицарство добирала герби на власний розсуд, змінювала та модифікувала ці герби від покоління до покоління (лише з кін. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст. починається процес закріплення особистих гербів в якості родових).

Соціально-ідентифікуюче призначення гербів зумовило також наявність значної кількість гербів зовнішньо подібних між собою (зображення зброї, хреста, півмісяця, зірок в різноманітних комбінаціях), але приналежних різним старшинським родам, що, тим не менше, не викликало жодних правових колізій чи суперечок, адже важливим був не зміст зображення чи його подібність до герба іншого роду, а наявність самого герба як свідчення високого соціального статусу. Подібна обставина зумовлювала вибір в якості гербових зображень найпростіших та найпоширеніших в суспільній свідомості символів, що могли бути легко “впізнані” як геральдичні зображення.

Родова геральдика є найчисельнішим за своїм складом комплексом гербів козацької геральдики, яка почала формуватися невдовзі після створення держави Богдана Хмельницького. Крім того, пам’ятки родової геральдики представлені, хоч і не рівномірно, всіма козацькими регіонами (Правобережжя, Лівобережжя, Запоріжжя, Слобідська Україна). Це дає поважні підстави вважати саме родову геральдику найбільш репрезентативною групою серед пам’яток козацького герботворення, як в кількісному та якісному (ідейно-символічному), так і в територіальному і хронологічному аспектах.

Традиційно почет родової геральдики козацької доби відкривають гетьманські герби, як найбільш поважний геральдичний комплекс, що репрезентує керівників Козацької держави. Як правило, до цього комплексу включають геральдичні знаки всіх тих діячів, які в різні часи користувалися званням козацького гетьмана, безвідносно до того чи були ці діячі гетьманами реєстрового або нереєстрового козацтва дохмельницьких часів, чи були “гетьманами” лише в уяві літописної традиції XVIII ст., чи належали до переліку керівників держави створеної Богданом Хмельницьким 42.

Очевидно, до переліку справжніх гетьманських гербів варто віднести лише ті, що належали цим останнім. Ці герби відрізнялися від інших геральдичних комплексів власне тим що належали особам, які “Божию милостию” були правителями Української козацької держави (Войска Запорозского обоих сторон Днепра). На відміну від них гетьмани перед Хмельницьким були радше воєначальниками аніж правителями держави. Навіть якщо візьмемо до уваги державотворчі процеси на Запоріжжі то мусимо визнати, що запорозькі гетьмани кін. XVI – 1-ї пол. XVII ст., як і пізніші кошові отамани через особливості суспільно-політичного устрою Низового Війська ніяк не можуть претендувати на роль володарів.

Разом з тим, варто звернути увагу на те, що найдавнішим зразком козацької родової геральдики є саме герб одного з таких гетьманів. А саме – герб “hetmana kozaków zaporozkich” Григорія Лободи, який бачимо на його печатці, що скріплювала лист гетьмана до князя Яхима Корецького від 30 січня 1596 року, в полі якої розміщено щит ренесансної форми, в якому бачимо серце пронизане трьома стрілами в зірку вістрями додолу 43.
Печатка гетьмана Григорія Лободи 1596 року

Найзнаменитішим геральдичним знаком козацької родової геральдики був герб “единовладца и самодержца руского”, “Божою милостию великого государя Богдана Хмельницкого, гетмана Великого Войска Запорозского и Великия Росии”. Його вперше бачимо на титульному аркуші Реєстру 1649 року. Герб має вигляд знаку, що нагадує літеру W під хрестиком, над щитом знаходиться шолом під короною, в нашоломнику п’ять страусових пер, які обтяжено знаком аналогічним до зображеного в щиті, навколо щита намет. Супроводжують герб вірші “На Σтарожитній Клейнот П: Хмелницких” 44.
Герб Богдана Хмельницького в літописі Самійла Величка

В науковій літературі не раз здіймалася дискусія з приводу походження герба Хмельницьких. Серед сучасних дослідників панує переконання, що Хмельницькі користувалися польським гербом Сирокомля (Syrokomla – на червоному полі срібний утятий ламаний пояс під срібним хрестиком), який зовнішньо є дійсно найбільш подібним до гетьманського герба 47. Разом з тим, сучасники чітко визначали герб Хмельницького як Абданк (Abdank – на червоному полі срібний утятий ламаний пояс), про що свідчать вірші з Реєстру 1649 року:

“Σтарожитность, то тилко “къ бы обновила
же в
ѣкопомность явъно знову ся ѡдкрыла
КЛЕИНОТЪ котрый Хмелницкихъ дом при
ѡздобляет
в Мужъности, в Правд
ѣ, в Вѣрѣ моцъно утверъжает,
Недивъ; бо АБДАНКЪ знакъ ест щодрой Поволности
Крестъ за ф
ѣръмаменътъ вѣры, Хмелницких мужности
Незвитяжоный Кролю в Християнъском Панъств
ѣ!
Кгды Поволность Хмелницъких маешъ у подданств
ѣ 48.

Все це може вказувати лише на те, що герб Хмельницьких не був ані Абданком (який ніколи не мав хреста, який незмінно бачимо на гербі Хмельницьких), ані Сирокомлею, а лише подібним до них знаком (особливо помітна різниця між Сирокомлею і гербом Хмельницького в разі з видозміною герба в літописі Величка, в якому герб гетьмана подано як одноцільний знак, в той час як герб Сирокомля виразно складається з двох окремих частин – ламаного пояса і хрестика). Показово, що в гербовниках Кояловича “Compendium” 49 та Нєсєцького “Korona Polska” 50 герб Хмельницьких взагалі подано під назвою “Massalski” (знак у вигляді літери М під хрестом).

Очевидно, герб Хмельницьких мав певну подібність до всіх вище названих гербів, що і зумовило намагання окреслити його як Абданк, Сирокомля чи Масальський, що не мало під собою жодних поважних підстав крім зовнішньої схожості. Напевно, герб Хмельницьких мав самобутнє походження, як і більшість тогочасних гербів руської шляхти, і лише оформлення в цей час річпосполитської геральдики, що намагалася пристосувати зразки старо-українського герботворення до норм польської геральдики, зумовило спроби окреслити герб Хмельницьких як видозміну одного з польських.

На те, що подібна практика не була поодинокою вказує герб наступного українського гетьмана – Івана Виговського. На двох його печатках від 1652 та 1655 років бачимо родовий герб Виговських, який є класичним зразком руської геральдики і містить в щиті зображення знаку у вигляді з’єднаних між собою літер Т і W 51. Натомість в королівському привілеї від 13 листопада 1658 року, а також на гетьманській печатці 1659 року, герб гетьмана подано у вигляді польського герба Абданк (Abdank) 52.
Герб Івана Виговського в привілеї 1658 року

Герби більшості наступних гетьманів вже мали безпосередньо козацьке походження і містили в собі характерні для козацької геральдики символи. Так на печатці Якима Сомка вміщено повний герб, в щиті якого зображено руку яка тримає меч 53. Подібний сюжет має гетьманський герб Івана Брюховецького: на блакитному полі зображено руку в червоному вбранні, яка тримає дві перехрещені стріли вістрями додолу, згори п’ять восьмипроменевих зірок 54. На гербі Петра Дорошенка зображено хрест над півмісяцем, який лежить рогами догори, здолу козацька шабля вістрям вліво 55. Перехрещені стрілу та шаблю мав в своєму гербі Дем’ян Многогрішний 56. Зображення вежі містилося в гербі Михайла Ханенка 57. Три хреста зображено в гербі Івана Самойловича 58. Три стріли – в гербі Івана Скоропадського 59. Хрест над серцем, яке пронизують навхрест дві стріли – в гербі Павла Полуботка 60. Панцир, який пронизують шість стріл – в гербі Кирила Розумовського 61.

Польське походження мали герби гетьманів: Павла Тетері – Радван (Radwan) 62, і Пилипа Орлика – Новина (Nowina) 63. Старо-українське (руське) коріння бачимо в гетьманських гербах Івана Мазепи та Данила Апостола. Якщо герб останнього (знак у вигляді двічі перехрещеної та роздвоєної здолу стріли, в нашоломнику рука, яка тримає шаблю) має більш менш стабільний вигляд 64, то в разі з гербом Мазепи зустрічаємо численні видозміни його родового герба 65, який в річпосполитській традиції одержав назву Курч (Kurcz) 66. Перший варіант гетьманського герба бачимо в чернігівському виданні поеми Стефана Яворського “Echo głosu wołającego na puszczy” 1689 року. Родовий герб Курч вміщено в середньому щитку в оточенні чотирьох гербів, що, ймовірно, належали предкам гетьмана: в чотиридільному щиті в першій частині вміщено герб Ясона (ключ), в другій частині – герб Сас (стріла над півмісяцем на кінцях якого дві шестипроменеві зірки), в третій частині – герб Одровос (стріла з подвійним розгалуженням здолу), в четвертій частині – герб Корчак (три вруби). Над щитом розміщено шолом з шоломовою короною, наметом і трьома страусовими перами в нашоломнику 67.
Герб Івана Мазепи 1689 року

Кольорову видозміну гетьманського герба знаходимо на молитовнику 1692 року виданому архиєпископом Чернігівським Лазарем Барановичем: на червоному полі знак у вигляді срібних перехрещених вил, які поставлено на брус з загнутими догори кінцями, праворуч золота шестипроменева зірка, ліворуч золотий півмісяць що лежить рогами вправо 68. Подібне зображення вміщено на срібних воротах Борисоглібського собору в Чернігові, в оздобленні різноманітних церков відновлених або побудованих гетьманом, на різноманітному посуді та особистій бандурі гетьмана 69, на кількох його портретах, на гравюрі виконаній І.Мигурою у 1706 році 70 та водяному знакові на аркушах книги “Зерцало” від 1705 року 71.

 

Зображення повного гетьманського герба подано на зворотньому боці восьмикутного санктуаріуму гетьмана. Герб складається з щита німецької геральдичної форми, на якому вміщено герб Курч, над щитом вміщено срібний шолом під золотою шоломовою короною, навколо щита червоно-срібний намет 72. Інші видозміни гетьманського герба вміщено на гравюрі Данила Галяховського 1708 року (знак подано в супроводі двох золотих півмісяців, які обернено рогами один до одного) 73, в літописі Самійла Величка74, а також на арабському Євангелії, виданому у 1708 році в Алепо на кошти гетьмана (в даному разі герб має зворотнє ніж на видозміні 1692 року розташування місяця та зірки) 75.

1 вересня 1707 року з’являється новий варіант герба Івана Мазепи, який пов’язаний з наданням гетьманові княжого титулу Священної Римської імперії. В дипломi імператора він має наступний вигляд: на червоному полі срібні перекрещені вила, які поставлено на брус, праворуч золотий півмісяць, що лежить рогами вліво, ліворуч золота шестипроменева зірка, згори срібний панцир, над щитом золота шоломова корона, за щитом пурпурова мантія з горностаєвою підкладкою, з золотим оздобленням і золотими шнурами, під золотою князівською короною з червоною підкладкою і горностаєвим низом 76.

Родова геральдика Лівобережжя має серед інших козацьких територій найтривалішу історію власного розвитку і представлена найчисельнішою кількістю пам’яток. Перші козацькі родові герби бачимо вже на печатках, що походять з часів гетьманування Хмельницького 77. А найбільше число зразків лівобережного герботворення походить від середини XVIII ст., часу формування на основі козацької старшини нової замкненої привілейованої соціальної верстви – малоросійської шляхти, що виразно повертається до політичних традицій та соціальних ідеалів річпосполитської доби 78, що знайшло своє вираження в масовому використанні новою шляхтою гербів річпосполитського походження, чого не було на початкових етапах формування геральдики Лівобережжя.

Якщо візьмемо комлекс родових гербів Лівобережної України, який було створено впродовж 2-ї пол. XVII – 1-ї пол. XVIII ст., то беззаперечним виявиться чисельне домінування геральдичних пам’яток суто козацького походження: з 273 родових гербів даного періоду 79 240 (тобто, майже 88%) було новотворами козацької доби, 21 герб мав старо-українське (руське) походження і лише 12 – польське. В разі з останніми двома групами маємо справу з гербами, які належали в основному представникам старої руської (в окремих випадках – польської) шляхти, які свого часу долучилися до повстання Хмельницького.

 

Далі буде.

 

Олег Однороженко


Автор:
Прочитали: 16 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • «Козацька регата памяті Івана Сірка».
  • КОЗАЦЬКА УКРАЇНА: ПЕЧАТКИ, ГЕРБИ, ЗНАКИ ТА ЕМБЛЕМИ (КІНЕЦЬ ХVІ–ХVІІІ ст.)
  • Козацька серія плакатів Юрія Неросліка
  • „Козацька” тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX – початку XX ст.
  • Невелика козацька розвідка про козацький куліш…
  • Східнослобідська геральдика.
  • Козацька зброя з каталогу Крісті
  • Козацька старшина Гетьманщини Володимира Кривошеї
  • «Козацька старшина гетьманщини. Енциклопедія». Презентація книги Володимира Кривошеї
  • Козацька столиця у безодні
  • Козацька скарбниця
  • Козацька геральдика
  • КОЗАЦЬКА ЗБРОЯ І УКРАЇНСЬКІ ОЛІГАРХИ
  • В Секретаріаті Президента не знають, де родова садиба М.Гоголя!

    Читайте також:
  • Говори красиво: 10 українських слів, якими ви здивуєте своїх друзів
  • Прогнози: через 100 років...
  • Син Голови Запорізької ОДА став курсантом військового училища НАТО!
  • Стерхощук. Фотожаби на великого Пу-Ху
  • КЕРАМІЧНІ РОЗЕТКИ З ДЕКОРУ ПАЛАЦУ І. МАЗЕПИ В БАТУРИНІ: КОМП’ЮТЕРНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КИЇВСЬКІ АНАЛОГІЇ
  • Чому в США легалізовано націонал-соціалізм і символіку Третього Райху
  • Геть московських попів!
  • Заборонити окупаційну російську церкву НЕГАЙНО!
  • “Кубань з Україною”
  • РАВВИН-КОРБАНИЗАТОР ВЕТЕРАНОВ АТО.
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

    Голова Ради - Констянтин Стасюк



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2970
    Результати опитування



    Лічильники






    світ

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.314 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель