Зробити стартовою   Додати в обране  Стрічка новин в форматі RSS

Навігація
   » Головна
   » Новини
   » Пошук
   » Користувачі
   » Гостьова книга
   » Козак-Інформ
   » Сторінки



НС

Приймаються благодійні внески

на розвиток і підтримку "Нової Січі",

журналу "Музеї України".

Експедиції в зону АТО,

Музей плакату для прифронтової зони...

Гривні по Україні: картка Приватбанку

5168755514296934




Цікаві сайти

 







 






http://www.museum-ukraine.info/

*САЙТ КОЗАКІВ США*


http://nbnews.com.ua/

http://blog.i.ua/user/6451244/

http://www.ukr.net/

http://www.zarubezhom.com/

http://h.ua/

 

   

  



Пошук







ЄУ
Locations of visitors to this page

https://surmasite.wordpress.com/
https://musplakat.wordpress.com/

CanadaUA-news

https://ukr.media/

Музей В.Тригуба





і



Новини

У Березовій Рудці розповідають легенди про Шевченкову доньку
Четвер, 07 Квітня 2016

У Березовій Рудці розповідають легенди про Шевченкову доньку, острів його кохання та врятованого ним кріпака

 

Березову Рудку на Пирятинщині часто називають столицею Шевченкового серця, саме в тому селі Тарас Григорович написав один із кращих жіночих портретів за всю свою творчість.

 

До Березової Рудки Шевченко приїздив аж п’ять разів. Перший його візит датований липнем1843 року. Після довготривалої неволі Тарас гостював у свого товариша – поета Євгена Гребінки в його родовому маєтку Убіжище (нині Мар’янівка), розташованому за 35 км від Березової Рудки. Під час тих гостин Гребінку та Шевченка запросили на бал до Тетяни Густавівни Вільховської, що проживала в селі Мойсівка Пирятинського повіту (Тепер Драбівський район Черкаської області). На бал прибула і багаточисельна родина Закревських –  березоворудський поміщик Платон Закревський з дружиною Ганною, своїми  братами та сестрами. Відкривати дійство, як почесному гостю випало Шевченкові з обраною королевою балу Ганною Закревською. Тоді у тому вальсі поета до глибини душі вразила краса цієї жінки. Як згадує Афанасьєв-Чужбинський, котрий тоді ночував із Шевченком в одній кімнаті, Тарас Григорович довго не міг заснути після балу і все повторював: “Гарна молодичка!”. Саме на балу в Вільховської Закревські, котрі захоплювалися творчістю Шевченка і запросили поета до себе в Березову Рудку, Тарас Григорович із задоволенням погодився і за три дні після балу вже гостював у Закревських. Наступного разу Кобзар прибув до Березової Рудки в грудні того ж 1843 року, аби написати портрети знатного роду. Одну із тих його робіт – портрет Ганни Закревської мистецтвознавці вважають найкращим жіночим портретом, який написав Шевченко за все своє творче життя.

 

 

Тарас із Ганною бачилися ще тричі – у травні й жовтні 1845-го та в січні 1846-го.  Після тривалого заслання, 1858 року, коли Шевченко знову приїхав на Пирятинщину, в надії побачити кохану, дізнався, що вона пішла з життя. 35-річну Ганну скосив туберкульоз. Спогади про цю жінку не полишали його в далекому Кос-Аралі. Тоді, під час заслання Шевченко присвятив Закреській два вірші: “Г.З.” та “Якби зустрілися ми знову”. ”А ти, мій покою! Моє свято чорнобриве … Єдинеє свято”. На думку дослідників творчості Кобзаря любов Шевченка до Ганни була найбільшим його коханням. І хоча ті ж дослідники твердять, що це були кришталево чисті почуття, й Шевченко не посмів обезчестити знатного імені коханої, котра на той час уже була матір’ю двох дітей, у Березовій Рудці переповідають зовсім іншу історію, оповиту легендами та чутками.

 

Мовляв, крім побачень у Березовій Рудці, закохані зустрічалися ще й в Петербурзі. А потім 1845 року Ганна народила доньку Софію. Новонароджену хрестили брат і сестра Платона Закревського. Одначе сам Платон на хрестини не з’явився. А пізніше відправив доньку подалі з Березової Рудки, аж до паризького пансіонату. Шевченко жодного разу не був офіційно одружений і, ніби, не залишив спадкоємців. Але в 2014-му, в рік 200-річного ювілею Шевченка, українські журналісти розшукали в Люксембурзі спадкоємицю Закревських Колетт Артвідж – четверте покоління їхнього роду. То жінка сама стверджувала, що її бабця, яка емігрувала з України й вийшла заміж за американського мільйонера, цілком могла бути дочкою Шевченка.

 

У Березовій Рудці, яка була таким близьким кобзаревому серцю місцем, сьогодні мало що нагадує про Тараса Григоровича, його кохання та відвідини села. Пересічному туристові самотужки не дізнатися, де гуляв поет, де писав портрети Закревських, де вони з Ганною могли б зізнаватися одне-одному в своїх почуттях. Жодних вказівних знаків, жодних табличок. Єдиними дороговказами про «Шевченківські місця» є дорожні знаки, встановлені по трасі- Київ – Харків, однак, де саме знаходяться ті місця, як до них добратися, ті ж таки туристи мають дізнаватися самостійно. Але доїхавши таки до Березової Рудки, і поспілкувавшись із місцевими жителями, можна назбирати чимало цікавих пліток про Шевченка. За переказами старожилів, колись, неподалік маєтку поміщики насипали штучний острів та викопали озеро, його дно було викладене модриною, не замулювалось і вода була кришталево чистою. Закревські самі дуже любили те місце і дозволяли відпочивати там місцевим жителям. Люди розповідають, що буцім то саме там Шевченко усамітнювався з Ганною. Селяни й досі називають те місце островом кохання, туди на побачення і досі бігають закохані парочки.

Тут у кожному дворі своя власна легенда про великого Кобзаря, і чи не кожен дуб поважного діаметру в селі називають Шевченковим. Правдива чи ні, селом досі блукає оповідка про те, як Тарас Григорович заступився перед поміщиком за кріпака, який зрубав у панському лісі дуба. Директорка Березоворудського народного історико-краєзнавчого музею Валентина Гончар розповіла, що жив колись у Березовій Рудці селянин на ім’я Кіндрат Нагорний. Чоловік був дужий та кремезний. Одного дня він пішов до панського лісу, що звався Бузувачем та зрубав там дуба. Управитель Закревського знайшов чоловіка та привів до пана. Той почав допитуватися в Кіндрата про спільників, але кріпак вперто твердив, що зрубав дуба сам, бо деревина потрібна була йому для сволоків у хату, котру він будує. Тоді Закревський наказав Кіндрату принести дуба на панське подвір’я самотужки, як доказ про тих таки спільників. Родина Нагорних жила в іншому кінці села, далеко від маєтку. І Закревський вирішив перевірити, чи впорається кріпак із ношею. А Кіндрат  і дійсно спокійно закинув деревину на плече та приніс до панських воріт. Закревський хоч і повірив йому, однак наказав відвести того на конюшню та всипати різок. На той час в маєтку саме гостював Тарас Шевченко. Новина про те, що сьогодні мають покарати якогось кріпака дуже збентежила його. Поет примчав до Закревського, та попросив за Кіндрата, аргументуючи своє прохання тим, що після різок селянин не матиме сили зводити собі хату. Прислухавшись до Шевченка пан відпустив Нагорного. А під час свого наступного візиту до Березової Рудки, Тарас Григорович найперше поцікавився тим, чи добудував таки Кіндрат Нагорний хату.

 

 

Олена Prugoda


Автор:
Прочитали: 18 раз

Надрукувати Надрукувати    Переслати Переслати    В закладки В закладки

Новини по темі:
  • 2+2: легенди про суперскарби
  • Легенди про суперскарби Віктора Тригуба
  • Як народжуються легенди
  • Ася Колос. Легенди Києва
  • Будівлю в Березовій Рудці, де гостював Тарас Шевченко, врятує статус музею-заповідника
  • Для чого Березовій Рудці статус музея-заповідника?
  • Шукаючи козацькі скарби: нові легенди
  • Потрібен персонаж для легенди Нацмузею в Пирогові!
  • Легенди про схрони УПА
  • Легенди кам‘яного міста
  • Легенди Холодного Яру
  • Зробимо музейний комплекс у Березовій Рудці!
  • Мамай: Легенди. Пошуки. Версії
  • Легенди Болдиних Гір
  • Легенди про підвали Адміралтейства
  • Зброяр і філософ Володимир Остапович: «Легенди і правда про булатну сталь»

    Читайте також:
  • відразу після захисту дипломної роботи забрали в армію.
  • Брехня державного секретаря, що веде до катастрофи
  • ДОХМ відкриває літо міжнародною дитячою акцією!
  • Донецький художній - в Фейсбуці!
  • Заявление Форума Свободной России об агрессии Кремля против Украины
  • Із когорти нескорених
  • Заключне комюніке саміту G7: вільна торгівля, санкції проти КНДР і РФ, брак єдності щодо клімату
  • ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ АВТОРА СЛІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО
  • “Відлуння Дикого степу”
  • А. Невзоров: это присуще всем дикарским культам - уверенность, что частички трупов содержат магическую силу
    Повернутися назад

  • Міжнародний козацький журнал

    Міжнародний Козацький журнал "Нова Січ"

    Редакція: Запоріжжя-Київ

    Україна - це Європа!

     

     e-mail: novasich@ukr.net

    Головний редактор - полковник козацтва

    Віктор Тригуб

    Шеф-редактор - Володимир Іванченко (Запоріжжя)

    Біоенергетики - генерали козацтва Валерій Пильник, Юрій Курилех

    Юридичний супровід - 

    Іван Макар

    Представник у США -  Американське козацтво

    Представництва:

    Кропивницький - Анатолій Авдєєв,Миколаїв - Сергій Порфірєв, Харків - Юрій Нерослік, Закарпаття - Вадим Логвінов

     



     


    Партнери: Музей плакату України, ГО "Гуманітарна ліга"





    http://www.museum-ukraine.info/

     







     









    Опитування
    За кого голосувати?
    За владу
    За опозицію
    Не піду
    Маленька партія снайперів



    Всього голосів: 2960
    Результати опитування



    Лічильники

    Счетчик тиц и pr - Tops100.ru

    Яндекс цитирования




    світ
    http://novasich.blogspot.com/

    http://narodna.pravda.com.ua/





    На початок сторінки

    Разробка сайту: Ростислав Саєнко, 2005 р., Система: SmallNuke ©
    Генерація сторінки: 0.319 с. Всього 8 запитів до бази.

    Админ.панель